У Вінниці продовжують роботу з увічнення пам’яті полеглих Захисників України та очищення міського простору від радянської й колоніальної спадщини. 24 грудня виконавчий комітет міської ради підтримав рішення про початок громадського обговорення щодо перейменування та надання нових назв низці топонімів.
Пропозиції сформували профільна рада за участі родин загиблих воїнів і з урахуванням ініціатив мешканців громади. Висловити свою позицію містяни зможуть із 25 грудня через платформу e-DEM. Консультації з громадськістю триватимуть два місяці — до 26 лютого.
Мова йде про вулиці Лебединського, Можайського, Чайковського, а також ділянку зелених насаджень поряд із Центральним міським стадіоном. Згідно з проєктом, їх пропонується найменувати на честь Захисників – Героїв України. А саме:
- вулицю Лебединського – на честь полеглого Героя України Дениса Бадіки у такому формулюванні «вулиця Дениса Бадіки»;
- вулицю Можайського – на честь полеглого Лицаря відзнаки ГУР МОУ «За мужність при виконанні спецзавдання» Олега Смірнова у такому формулюванні «вулиця Олега Смірнова»;
- вулицю Чайковського – на честь полеглого Героя України В’ячеслава Ходаківського у такому формулюванні «вулиця В’ячеслава Ходаківського».
- ділянку зелених насаджень поряд із Центральним міським стадіоном – на честь полеглого Героя України Назарія Гринцевича у такому формулюванні «сквер Назарія Гринцевича».
У випадку схвалення громадським обговоренням, Радою, виконавчим комітетом та депутатським корпусом Вінницької міської ради рішення щодо створення скверу Назарія Гринцевича – буде рекомендовано також перейменувати дві зупинки громадського транспорту «вулиця Академіка Янгеля» у такому формулюванні: «сквер Назарія Гринцевича».
«Для нас важливо, щоб імена полеглих Захисників і Захисниць були вписані в простір міста як знак вдячності, шани та пам’яті від громади. Надзвичайно цінно, що до обговорення залучені родини полеглих воїнів, наших Героїв України, адже саме так рішення ухвалюються з повагою до пам’яті та з урахуванням думки близьких, – зазначила заступниця Вінницького міського голови Галина Якубович. – Сподіваємось, що вінничани не залишаться байдужими і підтримають запропоновані зміни до міської топоніміки, після чого зможемо затвердити відповідне рішення на сесії Вінницької міської ради».
Для участі у громадському обговоренні необхідно перейти на платформу e-DEM, розділ «Електронні консультації».
Пропозиції та зауваження приймаються також у письмовій формі департаментом правової політики та якості Вінницької міської ради за адресою: м. Вінниця, вул. Соборна, 59, або за допомогою електронної пошти, e-mail: [email protected] . У повідомленнях вказуються прізвища, імена, по батькові та адреси учасників громадського обговорення.
Для довідки
Бадіка Денис Михайлович (20.07.2000 – 31.03.2022) – старший лейтенант ЗСУ, льотчик-штурман гелікоптера Мі-8. Випускник Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба Денис Бадіка проходив службу на посаді льотчика-штурмана у лавах 16-ї окремої бригади армійської авіації «Броди». І хоча мав лише пів року на військовий вишкіл до повномасштабного російського вторгнення, встиг зарекомендувати себе як відповідальний і надзвичайно професійний офіцер. Був членом екіпажу, який виконував бойові вильоти з ураження ворога та здійснював рейси із провізією, медикаментами, зброєю до оточених оборонців «Азовсталі», евакуйовував тяжкопоранених. На зворотному шляху під час одного із таких рейсів 31 березня 2022 року в гелікоптер поцілила ворожа ракета. Екіпаж не вижив. Понад два роки Дениса Бадіку вважали зниклим безвісти.
За особисту мужність та героїзм, проявлені під час захисту України Денису Бадіці присвоєно звання «Герой України» з удостоєнням ордена «Золота зірка» (посмертно).
Ходаківський В’ячеслав Анатолійович (05.10. 1981 – 21.03.22) – майор, від 2008 року проходив службу в складі 7-ї бригади тактичної авіації імені Петра Франка, обіймав різні посади: старший льотчик, командир авіаційної ланки авіаційної ескадрильї, начальник штабу — перший заступник командира авіаційної ескадрильї, заступник командира авіаційної ескадрильї. З 2014 року брав участь у бойових діях в АТО/ООС. Був одним із найдосвідченіших пілотів бригади.
Від початку повномасштабного російського вторгнення в Україну здійснював численні бойові вильоти. 21 березня 2022 року під час виконання чергового завдання з нанесення авіаційного удару по скупченню броньованої техніки та особового складу противника у Запорізькій області, літак був уражений ракетою. Ціною власного життя екіпаж відвів палаючий бомбардувальник Су-24М від населеного пункту, а вже потім прийняв рішення про аварійне залишення літака. Штурману вдалося успішно катапультуватися, а льотчик-майор В’ячеслав Анатолійович тримав літак у небі до останньої секунди.
За героїзм та мужність, проявлені під час захисту України, самовіддане служіння українському народові та вірність військовій присязі В’ячеславу Ходаківському присвоєно звання «Герой України» з удостоєнням ордена «Золота зірка» (посмертно). Він був також Лицарем ордена Хмельницького III ступеня (Указ Президента України від 13.03.2022).
Гринцевич Назарій Андрійович (10.03. 2003 – 06.05. 2024) – захисник України з позивним «Грєнка». До Збройних Сил України тоді ще студент юридичного факультету Донецького національного університету долучився, коли йому не виповнилося й 18 років, пройшовши курс молодого бійця у загоні спеціального призначення «Азов». А свій 19-й день народження зустрів уже під час оборони Маріуполя. Був парамедиком, захищав «Азовсталь». Далі – поранення, ворожий полон. Після звільнення та відновлення Назарій знову повернувся у стрій. Разом із побратимами заснував підрозділ «Контакт 12», де командував взводом оптичних спостерігачів. Загинув 6 травня 2024 року в бою поблизу міста Кремінна Луганської області.
Назарій Гринцевич за життя був нагороджений, зокрема орденом «За мужність» III ступеня, а посмертно – орденом Богдана Хмельницького III ступеня. Крім того, 7 липня 2025 року Указом Президента воїну присвоєно звання «Герой України» з удостоєнням ордена «Золота зірка».
Смірнов Олег Максимович (23.03.2004 – 14.07.2023) – воїн добровольчого формування «Реванш». Олег пішов боронити Батьківщину щойно йому виповнилось 18-ть років. Виконував бойові завдання на різних напрямках фронту. Загинув 14 липня 2023 року неподалік села Підстепне на Херсонщині. Життя 19-річного воїна обірвав ворожий мінометний обстріл.
За особисту мужність Олег Смірнов був нагороджений відзнакою Головного управління розвідки Міністерства оборони України «За мужність при виконанні спецзавдання».
Джерело – новини ВМР