Сьогодні Вінниця проводжає в останню путь Захисника України Володимира Білоусова

Поділиться новиною
Share on Facebook
Facebook
Pin on Pinterest
Pinterest
Tweet about this on Twitter
Twitter
Share on LinkedIn
Linkedin

Із 2015 року Володимир Білоусов присвятив себе захисту України. У складі 93-ї окремої механізованої бригади «Холодний Яр» він півтора року виконував бойові завдання в районі проведення АТО. Коли ж розпочалося повномасштабне вторгнення, воїн знову повернувся на фронт.

Службу проходив у зенітно-ракетних підрозділах 61-ї окремої механізованої Степової бригади, а згодом — у лавах 53-ї окремої механізованої бригади імені князя Володимира Мономаха. Володимир брав участь у боях на Миколаївщині, Херсонщині та Донеччині, стримуючи наступ російських військ.


23 березня 2024 року неподалік села Тоненьке Покровського району Захисник загинув у бою. Йому назавжди залишилося 48 років.

Дружина воїна Олена згадує: через пережите на війні чоловік добре розумів, що велике вторгнення неминуче, тому був морально й практично готовий знову боронити Україну.

«Мужність вимірюється не словами, а вчинками. Ігор був саме таким: небагатослівним і рішучим. Відразу, коли розпочалося масштабне вторгнення, він добровільно став на захист України. Його ніщо не могло зупинити», – каже дружина полеглого воїна Діана.

Ігор Гучок народився 19 квітня 1970 року у Вінниці. Отримавши освіту у місцевій загальноосвітній середній школі №23, здобув професійний фах у Вінницькому кооперативному коледжі. Після проходження строкової військової служби присвятив себе підприємницькій діяльності, організувавши власний бізнес у галузі вантажних перевезень. Чоловік мав безліч захоплень: з юності займався лижним спортом і брав участь у змаганнях, а також був пристрасним рибалкою. У любові та злагоді прожив із дружиною 30 років, виховав чудового сина. На повернення Захисника з війни чекала вся велика любляча родина, сестра з сім’єю та чимало друзів.

«Ігор був справжнім – справедливим, чуйним та порядним, – розповідає дружина. – Його найбільшим щастям була родина, задля якої жив і робив усе, щоб наші бажання та прагнення ставали реальністю. Найтеплішими спогадами для нас залишаться спільні подорожі Україною та світом, які він так любив. Понад усе Ігор чекав на закінчення війни, аби втілити заповітну мрію — придбати домівку на березі нашого теплого українського моря».

Церемонія прощання з Ігорем Гучком розпочнеться о 12:00 у стінах Спасо-Преображенського кафедрального собору.

Чин поховання воїна відбудеться о 13:00 на Алеї Слави Сабарівського кладовища.

Висловлюємо співчуття рідним та близьким. Вічна пам’ять і шана полеглим Захисникам України!

Джерело – новини ВМР

Коментарі у Facebook