Вінниця сьогодні проводжає у вічність Захисників України Геннадія Мельника та Юрія Ілика

Поділиться новиною
Share on Facebook
Facebook
Pin on Pinterest
Pinterest
Tweet about this on Twitter
Twitter
Share on LinkedIn
Linkedin
З честю виконували військовий обов’язок: Вінницька громада проводжає останньою земною дорогою двох воїнів Мельника Геннадія Володимировича та Ілика Юрія Миколайовича.

Геннадій Мельник захищав Україну у зоні АТО-ООС у 2014-2016 рр. Пішов боронити Батьківщину і з початком повномасштабного вторгнення. Воював у складі військової частини А 2960. Торік у боях під Миколаєвом дістав важке поранення, після якого був змушений залишити передову. Майже до останнього часу працював у Вінницькому територіальному центрі комплектування військ. Однак ускладнення від отриманих поранень далися взнаки. 11 лютого воїн відійшов у вічність. Йому було 58 років…

«Геннадій був гарним сином і справжнім патріотом. Він ніколи не мав сумніву у тому, що має захищати Україну. Цьому присвятив майже все своє життя, – розповідає мама воїна Софія Михайлівна. – Знаєте, він ніколи не затримувався у лікарнях після поранень. Казав, що є хлопці, яким ще гірше… Навіть ніяковів, коли лікарі приділяли йому, як здавалося, надмірну увагу».

Церемонія прощання із Геннадієм Мельником розпочнеться о 10:30 за адресою: вул. Магістратська, 108.


Поховають воїна об 11:00 у Колумбарії на території Сабарівського кладовища.

Юрій Ілик став у лави Збройних Сил у червні 2022 року. Був водієм бойової машини 1-го реактивного артилерійського взводу 3-ї окремої штурмової бригади Національної гвардії України. Брав участь у запеклих боях на Донеччині, Харківщині та Запоріжжі. На жаль, 26 січня життя воїна обірвала важка невиліковна хвороба. Йому навічно залишилося 56 років…

За проявлені мужність та рішучість під час виконання бойових завдань Юрій Ілик був нагороджений нагрудним знаком «За доблесну службу», а також неодноразово відзначався командуванням частини.

«Побратими Юрія, яким майже усім трохи за 25, дуже його любили та поважали. Передусім за професійність та надійне плече, на якому часом і поплакати не гріх. Він умів розрадити у важку хвилину, заспокоїти та підтримати. За це у бригаді Юрія називали “Батя” або “Дід”, – розповідає дружина Героя Олена. – Сам же не любив визнавати своєї слабкості. Допоки недуга не збила з ніг, залишався на бойовій позиції».

Після тривалого лікування в Україні родина воїна вивезла його у Францію, але й тамтешні фахівці нічим не змогли зарадити…

Церемонія прощання із Юрієм Іликом розпочнеться о 12:00 у Спасо-Преображенському кафедральному соборі.

Поховають воїна о 13:00 на Алеї Слави Сабарівського кладовища.

Глибокі співчуття рідним та близьким. Вічна пам’ять та слава Героям!

Коментарі у Facebook