У понеділок, 13 квітня Верховна Рада ухвалюватиме “антикризовий” кошторис, це будуть чи не перші дії уряду., які будуть реагувати на економічної кризу. Ефективними будуть вони чи ні, це вже інше питання…
Що передбачає “антикризовий бюджет”, що він змінює для населення, громад, медиків та бізнесу і які ризики в собі несе.
Як інформує Економічна Правда, два місяці жорсткої кризи, два міністри фінансів, щонайменше, чотири версії змін до проєкту бюджету країни на 2020 рік і нуль прийнятих рішень. Складнощів додає те, що передбачити і більш-менш точно порахувати вплив цієї кризи на економіку ніхто не може.
Спочатку Мінекономіки опублікували дані про те, що економіка впаде на 3,9%. Пізніше прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що все набагато гірше, і макроекономічний прогноз, на якому готувалися поправки до державного бюджету, передбачає падіння економіки в 2020 році на 4,8% ВВП.
Мінфін в штормі
В кризові часи чи не найбільша відповідальність лягає на Міністерство фінансів. Проте в умовах нинішньої кризи Мінфін виявився найбільш слабкою ланкою. Останній місяць в міністерстві не готувались до економічного шторму, а вирішували, хто буде міністром та якою буде його команда.
Кожен з міністрів готував свою версію змін до кошторису, а депутати її додатково “шліфували”. Цього ж разу, скоріше за все, бюджет буде ухвалений.
Що передбачає бюджет: десять головних висновків від Економічної Правди:
По-перше, уряд змінює своє ставлення до різних бюджетних фондів. Мінфін відмовляється від планів фінансувати фонди національного багатства та розвитку закладів вищої освіти, фонд Президента України з підтримки освіти, науки та спорту, фонд енергоефективності та фонд часткового гарантування кредитів.
Також урізається фінансування Національного фонду досліджень, українського культурного фонду.
По-друге, антивірусний фонд залишився, але схуд з початкових 124 млрд грн до 64,7 млрд грн. Частина ресурсу була перерозподілена на інші програми.
По-третє, надходження від приватизації скорочуються із запланованих 17 млрд грн до 0,5 млрд грн.
По-четверте, в Бюджетний кодекс повертається норма про право Міністерства фінансів “здійснювати правочини з державними деривативами, включаючи їх обмін, випуск, купівлю, викуп та продаж”.
По-п’яте, зупиняється стаття Бюджетного Кодексу, яка стосується середньострокового планування, а також необхідності дотримуватися низки граничних показників, наприклад, дефіциту бюджету або суми наданих державних гарантій.
По-шосте, доходи від НБУ, які перераховуються до бюджету, збільшуються на 2 млрд грн – до 42,7 млрд грн. Фінансову звітність Національного банку за минулий рік вже підтвердив зовнішній аудитор – компанія “Ернст енд Янг Аудиторські послуги”.
По-сьоме, Мінфін може списати Києву частину боргу перед державою, який виник внаслідок реструктуризації 2015 року. Тоді уряд включив частину боргу столиці в борг державний, а в Київської міської ради виникли зобов’язання перед державою.
По-восьме, змінюється підхід до призначення держслужбовців. На період карантину і місяць після нього діятиме особливий режим призначення держслужбовців.
Він передбачає, що уже запропоновані Комісією з питань вищого корпусу державної служби або конкурсною комісією кандидатури на керівників державної служби розглядаються першочергово.
Інші оголошені конкурси на посади державної служби, результати яких не оприлюднені, скасовуються.
По-дев’яте, на період карантину місячна винагорода і заробітна плата керівникам, членам виконавчих органів та наглядових рад держпідприємств визначається у розмірі, що не перевищує 10 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня 2020 року. Йдеться про суму не більше 47 230 грн.
Це ж обмеження стосується винагород суддям, посадовим особам Національного банку, прокурорам, народним депутатам.
По-десяте, з’являється норма, відповідно до якої політичній партії дозволяється відмовитися від державного фінансування діяльності на строк: один, два, три квартали або на бюджетний період (рік). Заяву про відмову можна подати в Національне агентство з питань запобігання корупції.
Бюджетні ризики
“Є розуміння, що цей бюджет нереалістичний в частині доходів. План все одно не виконуватиметься. Зараз дуже багато компаній не платять податки або платять менше, ніж прогнозувалося з врахуванням кризових факторів.
На старті підготовки змін до кошторису Ігор Уманський підготував три законопроєкти – зміни до бюджету, зміни до Бюджетного кодексу та законопроєкт про антивірусний фонд, але на певному етапі урядовці вирішили “злити” норми всіх трьох законопроектів в один.