«Життя варте того, щоб за нього боротися», – Юрій Швець
Юрій Швець став на захист Батьківщини від ворога у жовтні 2024 року. Воював у складі 225-го окремого штурмового полку. Був солдатом, пілотом БпЛА. Брав участь у боях на Сумському та Запорізькому напрямках. Загинув воїн 15 березня поблизу села Воздвижівка Пологівського району. Йому навічно залишилося 36 років.
Народився Юрій Швець 2 квітня 1989 року у Якушинцях, звідки невдовзі батьки переїхали до Вінниці. Тут він закінчив загальноосвітню середню школу №2, Вінницький професійний ліцей і кооперативний технікум. Працював на різних підприємствах харчової промисловості. Останнім цивільним місцем роботи стала кондитерська фабрика «Рошен». Мав сім’ю, із дружиною виховував сина, якому зараз 5 років.
«Юрій понад усе цінував сім’ю, був найкращим чоловіком, люблячим батьком, сином і братом, – розповідає дружина Небесного Воїна Світлана. – Він не ховався від мобілізації та сам зробив свій вибір… Цей вибір був на користь життя. Юрій ніколи не проходив повз чужої біди. Одного разу навіть витяг з-під коліс самогубцю, який вирішив так покласти край своїм стражданням через нещасливий шлюб. Тоді він сказав, що завжди є вихід, але, щоб знайти його, варто пройти весь шлях до кінця, не дозволяючи собі слабкодухості».
Церемонія прощання з Юрієм Швецем розпочнеться об 11:00 за адресою: вул. Магістратська, 98-Б та о 12:00 – у стінах Спасо-Преображенського кафедрального собору.
Чин поховання воїна відбудеться о 13:00 на Алеї Слави Сабарівського кладовища.
Захист Батьківщини вважав найвищим обов’язком – Анатолій Кушель
Анатолія Кушеля мобілізували до Збройних Сил України влітку 2024 року. Він був стрільцем-снайпером 79-ї окремої десантно-штурмової Таврійської бригади. Відстоював незалежність і територіальну цілісність Батьківщини на Донецькому напрямку. Загинув того ж року 1 листопада поблизу села Катеринівка Покровського району. Життя воїна обірвалося у 31 рік.
Анатолій Кушель народився 2 липня 1993 року у Вінниці. Дитиною йому довелося пережити важку втрату: один за одним пішли у засвіти батьки. Відтак він залишився під опікою бабусі та тітки. Після загальноосвітньої середньої школи №16 закінчив Вінницьке міжрегіональне вище професійне училище та Вінницький торговельно-економічний інститут. До мобілізації у військо працював у ПрАТ «Вінницька харчосмакова фабрика». Був щасливим батьком донечки.
«Анатолій мав чуйне та добре серце, гостро реагував на несправедливість і буквально пропускав чужий біль крізь себе, – розповідає тітка Небесного Воїна Олена. – На війні він зміцнів і душею і тілом. Казав, що наразі робить найкращу справу у своєму житті. Усе заради майбутнього донечки та України».
Церемонія прощання з Анатолієм Кушелем розпочнеться о 12:00 за адресою: вул. М. Литвиненко-Вольгемут, 23.
Поховають воїна о 13:00 на Алеї Слави Сабарівського кладовища.
Висловлюємо співчуття рідним і близьким. Вічна пам’ять і шана полеглим Захисникам України!
Джерело – новини ВМР