31 березня у Вінниці відбулося засідання Ради безбар’єрності при міському голові, до якого приєдналися нові учасники — представники громадськості, влади та депутати.
Під час зустрічі обговорили як плани, так і реальні зміни в міському просторі — від маршрутів до щоденних зручностей. Безбар’єрність розглядали як практичну складову: доступ до будівель, зрозумілу навігацію та комфорт для людей із різними потребами.
Тема безбар’єрності, як зауважив заступник міського голови Владислав Скальський, не нова. Ще у 2006 році за ініціативи тодішнього міського голови Вінниці Володимира Гройсмана та громадської діячки Раїси Панасюк була створена тематична програма «Вінниця зручна для всіх», яка передбачала розвиток сучасного європейського міста, в якому комфортно всім без виключення — від людей з інвалідністю до батьків з візочками.
«Створюючи безбар’єрне середовище, ми робимо його зручним для всіх. Це не окремий запит, а те, що дійсно потрібно нам усім у повсякденному житті без винятку. Безбар’єрність стала нашою новою реальністю, тому ми продовжуємо працювати в цьому напрямку, щоб кожен куточок міста/громади був простором рівних можливостей та справжнього комфорту», – зазначив заступник міського голови Владислав Скальський.
Директорка департаменту відновлення та розвитку Вінницької міської ради Ольга Ремешевська прозвітувала про реалізацію безбар’єрного маршруту у 2025 році та окреслила пріоритети команди міськовї влади в контексті розвитку безбар’єрного середовища на 2026-й рік. Йшлося насамперед про системні рішення у дорожньо-транспортній інфраструктурі.
Ольга Ремешевська розповіла про реалізацію першого у Вінниці комплексного безбар’єрного маршруту, який стартував торік у межах проєкту Міністерства розвитку громад та територій України «Рух без бар’єрів».
«У 2025 році нам вдалося оновити 5 км вуличної мережі, а також адаптувати зупинки громадського транспорту, житлові будинки та медичні заклади під потреби маломобільних людей. Одним із показових рішень став безбар’єрний двосторонній ліфт, встановлений на запит ветерана з інвалідністю Олексія Юрчалова. Він має два входи — із під’їзду та з двору, з рівня землі», — зазначила вона.
Паралельно команда Вінницької міської ради активно працює з бізнесом: торік підписали 19 меморандумів про співпрацю з суб’єктами господарювання, які адаптують свої заклади під потреби відвідувачів. Також спільно з ГО «ЛУН місто» минулого року була створена інтерактивна «Мапу доступності» — на ній уже позначено близько тисячі об’єктів громади із зазначенням рівня їхньої доступності для користувачів.
А вже цьогоріч, за словами Ольги Ремешевської, окремий фокус — на вдосконаленні вулично-дорожньої мережі, щоб щоденні маршрути містян були безпечними та зручними для всіх.
«Так, у Вінниці у 2026 році планують продовжити створення безбар’єрних маршрутів. Ідеться про цілісні напрямки, де можна пересуватись без перешкод всім групам населення», – зауважила Ольга Ремешевська.
Перший маршрут охоплює напрямки «Центр–Келецька та «Центр–Хмельницьке шосе», протяжністю понад 15 км. У 2025 році тут відремонтували близько 2 км. Далі простір поступово будуть адаптувати: в планах зниження бордюрів, облаштування тактильної навігації, прибиратимуть перешкоди, а також оновлюватимуть зупинки — з підвищеними платформами, зручними павільйонами та електронними табло. Це дозволить пасажирам з числа маломобільних груп населення користуватись громадським транспортом без сторонньої допомоги.
Паралельно модернізують і сам транспорт. Один із трамваїв уже отримав низькопідлогову секцію, ще кілька планують оновити цього року.
Другий безбар’єрний маршрут пролягатиме від перехрестя Зодчих-Пирогова до реабілітаційного центру «Поділля». Аналізуючи цю ділянку, експерти виявили низку недоліків, які планують поступово виправляти.
Окрему увагу приділили оновленим державним будівельним нормам, які вступають у дію вже з квітня 2026 року. Експерт з просторового планування Агенції просторового розвитку Максим Кравчук пояснив, як ці зміни вплинуть на проєктування міського простору — і чому це не формальність, а нова планка якості.
Серед основних нововведень розглянули зміни до вимог щодо влаштування поручнів на сходах, ухилу пандусів, ширини дверей у просвіті, рекомендації щодо облаштування дверей без порогів, а також тактильну навігацію та санвузли.
«ДБН — це базова рамка, від якої починається будь-яке проєктування. Але хороший простір не обмежується нормами. У роботі з вхідними групами, санвузлами, пандусами важливо думати не лише про формальну відповідність вимогам, а й про інтереси та зручність людей, які цим користуватимуться щодня. Серед них багато маломобільних — і для них ці рішення не формальність, а питання доступності й гідності. Тому до нормативів має додаватися уважність, здоровий глузд і креатив», – сказав Максим Кравчук.
Під час засідання Ради членами та членкинями були озвучені актуальні питання щодо облаштування безбар’єрного середовища в громаді.
Джерело – новини ВМР



