День Незалежності для Вінниці цього року сповнений особливого болю — громада проводить в останню путь Захисника України Олександра Петречука.
У лютому 2025 року Олександр приєднався до війська. Службу проходив у 16-му полку підтримки Оперативного командування «Південь». Як командир відділення інженерних машин розгородження роти 3-го інженерного батальйону, він відповідав за виконання складних інженерних робіт у безпосередній близькості до передової.
Його військова служба проходила у важких умовах та на гарячих напрямках. Олександр брав участь у зведенні фортифікацій на Дніпропетровщині, а згодом виконував бойові завдання на Запоріжжі.
18 липня 2026 року Захисник загинув від ворожого авіаційно-ракетного удару поблизу Новотроїцького Комишуваської громади.
Олександру було 49 років. Життя воїна обірвалося, але його подвиг назавжди залишиться частиною новітньої історії України.
«Такі як Олександр – справжні герої війни. Щодня, попри ворожі обстріли, запеклий вогонь та складні погодні умови, вони рятують життя нашим бійцям. Утім їхній подвиг зазвичай не потрапляє до військових зведень, – розповідає племінник Роман. – Але на передовій їхня робота неоціненна, бо саме вона дарує воїнам відчуття безпеки та шанс ефективно виконувати бойові завдання».
Петречук Олександр Григорович народився 1 січня 1977 року в селі Гавришівка. Він виховувався у великій та дружній родині, де, окрім нього, батьки зростили ще двох синів і двох дочок, одна з яких була його двійнею. Коли Олександру настав час іти до другого класу, сім’я переїхала до Малих Крушлинців. Там хлопець закінчив місцеву школу, а згодом здобув водійське посвідчення у Гущинцях і розпочав свій трудовий шлях. Багато років він присвятив роботі на сільськогосподарському підприємстві у Малих Крушлинцях. До мобілізації до війська працював у колективі ТОВ «Зерносвіт».
Олександр Григорович був одружений, мав міцну сім’ю та п’ятьох племінників, для яких був турботливим дядьком.
«Наші батьки вже давно залишили цей світ, але це не похитнуло родини, де кожен горою стоїть за іншого. Олександр був надзвичайно працьовитим, не боявся труднощів, завжди стійко долав їх і незмінно досягав мети, – згадує сестра-двійнючка полеглого воїна Ніна. – Він був дуже добрим і щирим. Його найвищою цінністю була любов: до близьких, односельців, рідної землі… На Олександра завжди можна було покластися. Брат нікому не відмовляв у допомозі й першим підставляв плече тим, хто опинився у скруті… Він так мріяв повернутися з війни додому, знову побачити жовте поле й блакить мирного неба. Нарешті обійняти нас і насолоджуватися свободою в незалежній Україні…»
Церемонія прощання з Олександром Петречуком розпочнеться о 10:00 у Гавришівці за адресою: вул. О. Захарчука, 16-А. Процесія продовжиться об 11:00 у Малих Крушлинцях на вул. Котляревського, 33, а о 12:00 розпочнеться служба у храмі Покрови Пресвятої Богородиці на вул. Коцюбинського, 2. Чин поховання воїна відбудеться о 13:00 на місцевому кладовищі.
Висловлюємо співчуття рідним і близьким. Вічна пам’ять і шана полеглим Захисникам України!
Джерело – новини ВМР