Епопея навколо керівника Центру протидії корупції Віталія Шабуніна нещодавно отримала новий розвиток.
Як повідомляють «Варіанти», головний фігурант низки корупційних та антикорупційних скандалів виступив на засіданні тимчасової слідчої комісії Верховної Ради, де, серед іншого, розглядали питання доступу до службової інформації та мобілізації.
Якщо коротко, то на засіданні ТСК, яку очолює Олексій Гончаренко, намагалися з’ясувати, чи поширював Шабунін документи Міністерства оборони з обмеженим доступом, які мають гриф ДСК – «для службового користування». У цьому його запідозрили окремі ветеранські організації.
Віталій Шабунін, звичайно, ці звинувачення заперечує. Водночас очевидно, що ця історія матиме продовження. Адже йдеться не просто про черговий скандал, а про питання національної безпеки. Якщо припустити, що Шабунін справді поширював документи з обмеженим доступом, закономірно виникає питання: хто передав йому ці матеріали і з якою метою.
Не менше запитань залишається і навколо історії з проходженням головою ЦПК військової служби та його подальшою демобілізацією за станом здоров’я.
Історія виглядає надто «мутною», аби робити остаточні висновки до завершення судових процесів, якими вона вже обросла. Водночас під час засідання ТСК пролунала ще одна цікава інформація, яка безпосередньо не стосується військової тематики, а тому її можна розглядати цілком у «цивільній» площині.
Мова йде про придбання дорогого електромобіля Tesla. В інтерв’ю голові правління фундації DeJuRe Михайлу Жернакову Шабунін пояснив це придбання потребами своєї дружини. З юридичної точки зору формальних питань начебто немає, однак з моральної – вони виникають. Не будемо переводити вартість Tesla у кількість дронів чи засобів РЕБ, просто зазначимо: під час війни зайва демонстративна розкіш навряд чи пасує бізнесменам, чиновникам чи дружинам антикорупціонерів.
Як би там не було, історія з дорогим електромобілем вкотре актуалізувала питання фінансування Центру протидії корупції. Точніше – прозорості цих коштів. І такий інтерес цілком зрозумілий, адже ЦПК та особисто Віталій Шабунін уже давно стали помітними гравцями у політичній площині та так чи інакше впливають на процеси в державі.
Приміром, днями соратниця Шабуніна по ЦПК Дарія Каленюк публічно висловлювалася щодо ротацій у Міноборони та ЗСУ і, будучи цивільною людиною, давала оцінки генералам. Зрештою, питання того, як окремі антикорупціонери «схоплюють зірочку» та починають вірити у власну непогрішність, – це вже окрема тема.
А поки повернімося до фінансів. Як пишуть українські медіа, посилаючись на звіти ЦПК, сукупний обсяг фінансування Центру станом на кінець 2024 року становив близько $8,1 млн. Гроші, зокрема, надходили від американських структур, Посольства Великої Британії та Світового банку.
Окремі запитання виникають і щодо інформації про те, що під час військової служби Шабунін консультував благодійні фонди, отримуючи через ФОП від 100 до 200 тисяч гривень на місяць. Про це він сам розповів під час згаданого засідання тимчасової слідчої комісії Верховної Ради.
Додатково варто звернути увагу на те, що послуги через свій ФОП Шабунін надавав, зокрема, й Центру протидії корупції, керівником якого він є та де отримує чималу зарплату.
Для прикладу, лише в рамках однієї грантової програми Світового банку зарплатний фонд працівників ЦПК становив $382 609.
Загалом, відповідно до оприлюдненої фінансової звітності, бюджет ЦПК за 2025 рік склав $1,2 млн. Найбільшу частину коштів – $421 083 – надав Світовий банк у межах грантової програми «Розширення можливостей громадського суспільства та журналістів у нагляді та сприянні ефективному антикорупційному середовищу».
Серед інших донорів зазначаються Національний фонд на підтримку демократії (NED), Антикорупційна ініціатива ЄС в Україні, USAID, Німецьке товариство міжнародного співробітництва, чеський Civil Society Center та інші організації.
Окремої уваги заслуговує пункт щодо пожертв від фізичних та юридичних осіб. Якщо походження коштів від відомих міжнародних організацій і їхні мотиви більш-менш зрозумілі, то щодо приватних донорів та деяких маловідомих в Україні фондів ситуація значно менш прозора.
Виходить, що організації та люди, які прагнуть впливати на державну політику, частково фінансуються невідомими широкому загалу структурами. І тут знову постає питання державної безпеки.
Для тих, хто цікавиться цифрами, окремо варто розглянути фінансову сторону діяльності ЦПК.
Як уже зазначалося, бюджет Центру за 2025 рік становив $1,2 млн. При цьому $421 083 із цієї суми надав Світовий банк. Водночас детального звіту щодо використання донорських коштів ЦПК за іншими програмами у 2025 році у відкритому доступі немає.
Аудит діяльності Центру проводило ТОВ «РСМ УКРАЇНА». Документ складається з 16 сторінок, однак конкретних аналітичних висновків чи оцінки ризиків у ньому фактично немає, за винятком згадки про вплив воєнного стану на території України.
Звіт ґрунтується на оприлюднених завданнях програми та інформації про розподіл виділених і переведених у готівку коштів за відповідний період. Як виявилося, відповідно до аудиторського звіту, усі кошти знімалися з рахунків у вигляді готівки в банківських установах, а безпосередньо на рахунки співробітників вони не перераховувалися.
Аналітики звертають увагу на те, що відсутність звітності про використання донорських коштів – за винятком однієї грантової програми Світового банку – переведення грошей у готівку та інші подібні дії можуть стати підставою для припущень щодо можливого використання грантового фінансування та збільшення видаткової частини як інструменту відмивання коштів і ухилення від сплати податків.
Загалом залишається незрозумілим цільове використання у 2025 році коштів на суму $802 440. Адже інформація про виконану роботу на сайті організації подається переважно загальними показниками за весь період діяльності ЦПК, без деталізації конкретного обсягу виконаних робіт за відповідний рік.
Тож цілком очікувано, що підвищена увага до діяльності ЦПК не зникне. І, цілком можливо, попереду ще нові деталі та несподівані відкриття.
Як кажуть у таких випадках, далі буде…