Вінницька міська рада вдруге підсилила лабораторії Вінницького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України. Завдяки новому обладнанню фахівці, які встановлюють ДНК-профілі загиблих захисників і захисниць, видають результати орієнтовно вдвічі швидше.
Про це йшлося під час візиту міського голови Сергія Моргунова, який оглянув лабораторії та поспілкувався з експертами. Цього разу з бюджету громади спрямували майже 1,8 мільйона гривень на обладнання, комп’ютерну техніку й джерела безперебійного живлення. У 2024-му, після звернення центру, місто виділило шість мільйонів гривень субвенції.
«Від початку повномасштабної війни експерти центру проводять ДНК-дослідження та допомагають ідентифікувати тіла загиблих, зокрема військовослужбовців, які вважалися зниклими безвісти. Це складний і тривалий процес», — зазначив очільник міста. За кожним зразком, наголосив він, стоїть родина, яка чекає відповіді про долю близької людини. «На жаль, є загиблі, яких складно ідентифікувати, а також захисники та захисниці, які вважаються зниклими безвісти. Їхні родини чекають на відповідь», — додав Моргунов.
Центру передали, зокрема, обладнання для прямої ампліфікації, витяжні шафи, стерильні бокси та комп’ютери з джерелами безперебійного живлення.
Про практичну віддачу говорив і Андрій Петров, директор департаменту правової політики та якості Вінницької міської ради: додаткові робочі місця дають змогу вести кілька досліджень одночасно, пряма ампліфікація скорочує частину етапів аналізу, а живлення з резервом зберігає дані під час відключень електроенергії.
Інна Мартинюк, яка очолює відділ біологічних досліджень та обліку центру, розповіла, що раніше в лабораторії працював лише один експерт, решта чекали черги, а тепер одночасно працюють двоє фахівців. «Завдяки прямій ампліфікації ми швидше отримуємо електрофореграму — графічний результат ДНК-дослідження, за яким експерт визначає ДНК-профіль», — пояснила вона.
Шафи вберігають персонал від токсичного формаміду, ультрафіолет знезаражує внутрішні поверхні, а стерильні бокси захищають зразки від пилу.
Особу встановлюють, зіставляючи профіль невпізнаного тіла з ДНК родичів, які зникли безвісти. Матеріал беруть із особистих речей — зубної щітки чи одягу, а з тіл — м’які тканини, кістки або зуби. Збіг повертає людині ім’я; його відсутність не означає, що людини немає серед живих — просто серед досліджених зразків її ДНК поки що не виявилося.



