Вінничани святкують масляну. Історія свята

Поділиться новиною
Share on Facebook
Facebook
Pin on Pinterest
Pinterest
Tweet about this on Twitter
Twitter
Share on LinkedIn
Linkedin

Масляна – це одне з найстаріших свят слов’янських народів, яке символізує прихід весни. У понеділок, 24 лютого, розпочинається тиждень Масляної. В цей час влаштовуються народні гуляння, печуться млинці, а люди проводжають холод та зиму і зустрічають весну з теплом. Завершується свято Прощеною неділею, після якої розпочинається Великий піст.

Що можна робити на Масляну

  • Попросіть у всіх рідних та близьких пробачення в останній день Масляної – Прощену неділю.
  • Зустрічайте гостей лише в прибраній оселі, адже безлад може супроводжувати вас увесь рік.
  • У перші три дні Масляної можна займатися господарськими справами і фізичною працею.

Традиція відзначати Масляну перед настанням Великодня склалася ще в Стародавній Русі. Саме тоді головним символом цього світлого, наповненого сміхом і веселощами свята стали млинці.

З ними пов’язували безліч традицій, приказок та прислів’їв. Зокрема, вважалось, що в день потрібно з’їсти стільки млинців, скільки разів пес махне хвостом, а ворона прокаркає. А ще якщо млинці вдавались пишними та гарно пеклись, то рік буде гарним та благополучним, а от глевкі млинці, що й пеклись погано – провіщали невдачі та проблеми. Висока гірка млинців – до гарного врожаю та заможності, низька – сире літо та неврожай.

Також були прикмети, що стосувались розваг на Масляну: чим далі злетить, гойдаючись на гойдалці, тим щасливішим буде; якщо з’їдеш з гірки далі, ніж сусід, то й врожай матимеш кращий.

Прогнозували по Масляній і погоду на літо: якщо холодно, літо буде теплим та не посушливим, а як йде дощ – осінь буде багатою на гриби. Перший млинець, спечений цього тижня, призначався для поминання покійних. Інколи його віддавали жебракам, щоб вони пом’янули покійних рідних. Окрім млинців зі сметаною на святковому столі також були вареники з сиром, гречаники тощо.

Коментарі у Facebook