Микола Анатолійович народився 10 березня 1970 року у селі Мізяківська Слобідка Калинівської громади. У 1987 році закінчив місцеву у середню школу, згодом навчався у профтехучилищі.
З 1988 по 1990 проходив строкову військову службу. Після повернення працював на Вінницькому електротехнічному заводі. У 1992 році закінчив школу міліції, близько двох років працював у підрозділі «Титан». 16 років свого життя присвятив службі в Управлінні державної служби охорони, поки у 2010 році не звільнився з органів внутрішніх справ, пішовши на пенсію.
Проте роботи не полишав – працював на будівництві за кордоном. Мав мирне трудове життя поряд з родиною – дружиною та дочкою.
Життя Миколи Мельника, як і усіх українців, розділила на «до» та «після» повномасштабна війна. Чоловік ухвалив рішення піти на службу добровольцем – це сталося у червні 2022 році. Виконував завдання у складі 70-го окремого стрілецького батальйону. Був молодшим сержантом на посаді радіотелефоніста.
17 січня 2023 року рідним Володимира Мельника надійшла звістка про те, що він безвісти зник. Це сталося біля Красногорівки Покровського району Донецької області. Згодом виявилося, що чоловік загинув.
«Микола Анатолійович був великим патріотом своєї країни. Був чесним, порядним, відповідальним і справедливим. Таким запамʼятають його рідні і друзі», – говорить сім’я полеглого воїна.
11 червня о 10:30 прощання із воїном відбудеться у колонному залі ритуального агентства «Реквієм» за адресою: Батозька, 12. О 12:30 – відспівування у Спасо-Преображенському кафедральному соборі. О 13:00 Захисника України поховають на Алеї Слави Сабарівського кладовища.
Співчуття рідним та близьким. Вічна пам’ять усім полеглим Захисникам України!
Джерело – новини ВМР