Нарешті після зміни голови Конституційного суду взялися розглядати справу про НКРЕКП. Ту саму структуру, яка від імені держави «регулювала» тарифи у сфері енергетики та комунальних послуг. Нагадаємо, що вона була створена указом тодішнього Президента України Петра Порошенка у 2014 році. Її очільником був призначений пан Вовк, підлеглий гаранта Конституції по його великому бізнесу.
Тоді й стали з’являтися різноманітні схеми на зразок формули «Роттердам плюс» і стрімко почали дорожчати всі енергоресурси та комунальні послуги. Діяльність НКРЕКП постійно була серед найскандальніших новин і предметом постійних нарікань з боку окремих нардепів та простих українців. Найчастіше разом із цією комісією згадувався Рінат Ахметов і його ДТЕК. Адже, домінуючи на енергетичному ринку, ця бізнес-структура так міцно вчепилася в гаманці споживачів, що майже спустошила їх. Мільйонам законослухняних українців нічого не залишалося, як, зціпивши зуби і відмовляючи собі у найнеобхіднішому, відривати останнє, аби не замерзнути взимку.
Напевно, Господь таки почув людські молитви. Минулого тижня КС України таки виніс вердикт у цій довгограючій справі. Указ президента про створення НКРЕКП визнано неконституційним. Несподіваний виходить поворот: гарант Конституції свідомо йде на її порушення. І, як ми вже відчули на власній шкурі, не заради покращення життя громадян… Бо ніхто, крім кількох олігархів, не виграв від тих роттердамів плюс. До того ж, комісію неодноразово звинувачували в тому, що вугілля привозиться з тимчасово окупованих східних областей у рази дешевше, а видається за куплене на енергоринках Європи. І що на цьому заробляють вже відомі особи, цинічно грабуючи і так бідних людей.
Цікаво, що в 2016 році таки дотиснули Верховну Раду і вона ухвалила закон під президента. Знову ж таки, неконституційний. Тож хіба тут немає ознак політичної корупції, про боротьбу з якою нам так гарно розповідають з владних трибун? Отже, маємо рішення суду, що президент вийшов за межі своїх конституційних повноважень і не мав права не лише створювати НКРЕКП, а й призначати та звільняти її членів. І що? Схоже, що ми знову просто оближемось, так як це вже було зі свинарчуками та іншими топ-корупціонерами. Так звану амністію перед «дембелем» їм встигли зробити ті ж самі свинарчуки-нардепи в основному із фракцій БПП та Народного фронту.
Відомо, що перед другим туром президентських виборів Петро Порошенко посприяв, щоб олігарху Ахметову відійшли ще два державних обленерго, тим самим створюючи йому монопольне становище на енергетичному ринку. Якщо зважити на це лобіювання і свідчення екс-нардепа, колишнього голови правління компанії «Енергосєть» Дмитра Крючкова, який стверджує, що схеми переведення енергогрошей, «вижатих» із українців, розроблялися з відома президента. А йдеться про сотні мільйонів доларів, переведених в офшори, то ось вам і зібралися пазли.
Хоча сам Петро Порошенко заявив, що все це неправда, і доручив своєму адвокату звернутися до Генпрокурора з вимогою розслідувати справу і покарати наклепника. Враховуючи історію нашого генерального разом із дружиною — екс-представницею президента у ВР — у принципі можна здогадатись, яким буде рішення. Бо у нас саджають на три роки лише відчайдухів, що наважуються публічно порвати портрет такого «гаранта».
Дуже мляво йде в Україні оновлення владної вертикалі. Стара еліта руками, ногами і зубами тримається за свої крісла та портфелі. Адже є що втрачати. Багато сміття та гною зібралося за цей час у чиновницьких конюшнях. Але їх треба вичистити, щоб від української влади розходився шлейф лише чистого і приємного запаху. А щоб це трапилось якнайшвидше і незворотно, суспільство повинно вимагати належної оцінки кожному подібному випадку.
Так, як це робиться в Європі, куди нас красиво кличуть із рясно засіяних на всіх телеканалах рекламних роликів майстри хитрих інтриг та схем. І якщо дехто з радників новообраного Президента України вже заявляє, що ніхто не обіцяв зниження комунальних тарифів, а то були лише жарти, то це вже серйозний сигнал. Аби не перейняла нова влада старі схеми і фінансові потоки?..
Головний редактор
газети «33-й канал»