Під час археологічних досліджень поблизу колишнього кінотеатру на вул. Соборна, 4, у Вінниці виявили керамічні вироби, фрагменти скла та залишки старовинних споруд. Такі знахідки підтверджують, що колись на цій території розташовувалася ринкова площа. Роботи, які проводили на замовлення департаменту архітектури та містобудування міськради, виконали науковці провідного дослідницького центру спільно з музейними фахівцями громади.
Шар за шаром дослідники занурювалися в глибини історії. Ґрунт, як компактдиск зберігає свідчення про побут і діяльність людей, які жили кілька століть тому. Ретельне його вивчення, а не знахідки, є основним у роботі археологів, розповідає заступник директора ДП Науково-дослідний центр «Охоронна археологічна служба України» Інституту археології Національної академії наук України Віталій Акатенко. Разом зі своєю командою він майже тиждень працював у Вінниці.
Каже, його колеги долучаються до археологічних вишукувань у нашому місті – не вперше. Зокрема, вже після початку повномасштабного російського вторгнення, розкопки здійснювали на території комплексу оборонних і монастирських споруд XVII століття «Мури». Тепер же з’явилася нагода провести попередню розвідку місцини, що знаходиться навпроти. Подібні дослідження, за його словами, також чи не єдина можливість для студентів-істориків набути досвід польових пошукових робіт, оскільки через війну географія проходження такої практики значно обмежена.
«Центр міста – історичне серце Вінниці. Тут знаходиться багато видатних пам’яток, які входять до зони охорони культурного археологічного шару. Перед початком земляних робіт ми за допомогою місцевих фахівців докладно дослідили мапи та архівні матеріали, котрі свідчать, що приблизно з кінця XVIII століття тут знаходились торговельні ряди великої ринкової площі, – зазначив Віталій Акатенко. – Щоб визначити рівень збереженості автентичного ґрунтового шару та зробити попередні висновки про його вміст, було закладено 8 шурфів, глибина кожного з яких сягала 4 метрів. На щастя, під час розкопок вдалося знайти не тільки сучасні матеріали XX століття, зокрема часів Другої світової війни, а й залишки цегляних склепінь – вірогідно, підвальних приміщень старої ринкової площі, а також частини житлової споруди XIX століття, монету 1915 року, керамічні та скляні вироби».
Науковець не виключає, що деякі артефакти можуть мати давніше походження. Остаточні висновки зроблять вже під час детального аналізу в лабораторних умовах, що включатиме вивчення хімічного складу проб ґрунту, порід дерев, кісток тварин, зразків цегли.
«Із завершенням земляних робіт ми приступаємо до не менш відповідального етапу. Кожна знахідка буде очищена, реставрована та після присвоєння унікального шифру передана на зберігання до музею, щоб відвідувачі могли ознайомитися з історією, – каже Віталій Акатенко. – Щодо власне шурфів, то для безпеки людей, їх наразі засипаємо. Попередньо міська рада також подбала про зйомку об’єктів за допомогою тривимірної технології LiDAR, яка дозволяє зберегти цифрову модель місцевості. Детальний звіт про висновки археологічної розвідки ми представимо вже до кінця року. На його основі буде прийнято рішення про доцільність подальших досліджень».
Те, що проведене шурфування надало важливу інформацію для глибокого пізнання історії Вінниці, підкреслила й одна з учасниць експедиції – завідувачка відділом археології Вінницького обласного краєзнавчого музею Яна Короленко. Фахівчиня, зокрема, працювала у шурфі, де було виявлено залишки дерев’яної конструкції житлової будівлі, стан балки та двох стовпчиків якої свідчить про пожежу, що сталася колись. Тут також було знайдено розвал горщика, точний вік якого ще потребує з’ясування.
«Археологічна розвідка спрямована на моніторинг ситуації на цій території. За результатами робіт визначатимемо площу, яку необхідно повноцінно розкрити для додаткових досліджень, а на якій достатньо встановити археологічний нагляд, – каже Яна Короленко. – Загалом це надзвичайно важлива ділянка, оскільки вона фактично є центром Вінниці, звідки наше місто росло. Тут ще з кінця XVI століття розміщувалась ринкова площа, східну окраїну якої ми наразі відкрили. З цієї позиції було цікаво провести дослідження, щоб зрозуміти поширення площі та багато чого цікавого знайти».
Як зазначив головний архітектор Вінниці, заступник директора департаменту архітектури та містобудування Вінницької міської ради Євген Совінський, подібна археологічна експертиза є обов’язковою перед проведенням будь-яких земельних робіт, пов’язаних із будівництвом.
«Велика частина історичного центру Вінниці знаходиться в зоні охорони археологічного культурного шару. Ця територія передбачає повне дослідження для виявлення об’єктів, які залишилися з минулих епох. Через зміну рельєфу вони ховаються під новими наносними шарами землі, тож перед будь-яким втручанням у ґрунт абсолютно всі забудовники мають забезпечити виконання археологічних робіт, – каже Євген Совінський. – Щоб наш інвестиційний проєкт на вул. Соборній, 4, реалізація якого планується, мав максимальну підготовку, департамент архітектури та містобудування замовив археологічну розвідку для вивчення культурного шару. Запевняємо, всі об’єкти, що у ньому знаходяться, до моменту, коли здійснюватиметься будівництво, будуть відповідним чином досліджені археологами».
«Нагадаємо, Вінницю на початку цього століття було визнано історичним містом України. Такий статус – свідчення унікальності архітектурних, природних, культурних і, не в останню чергу, археологічних пам’яток. Попри війну, ми повинні робити все належне, щоб зберегти їх для майбутніх поколінь. І в жодному разі не допустити руйнування історичної спадщини через зволікання або ж невиконання вимог, – підкреслив заступник Вінницького міського голови Ігор Откидач. – “Без історії немає майбутнього” – це не просто слова. Сьогодні, коли ворог прагне знищити все українське та нівелювати цінність нашого надбання, ми, досліджуючи минуле, робимо свій внесок у збереження самобутності України та, зокрема, вінницького культурного коду».
Джерело – новини ВМР