Захисники України, які були звільнені з полону пояснили на власних прикладах: поширення будь-якої чутливої інформації про тих, хто в полоні, може погіршити їхні умови перебування в неволі.
Про те, які дані щодо полонених можна виносити у публічну площину та як правильно висвітлювати інформацію щодо Захисників у ЗМІ розповідає видання «Це Вінниця, друже».
Зайва публічність може нашкодити
Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими звертає увагу, що робота з організації обмінів відбувається постійно, але зайва публічність може лише нашкодити.
«Коли дізналися про наші нагороди — хлопці за це потім крепко получали. Потрібно фільтрувати інформацію, бо потім наші хлопці дуже страждають», – розповіли звільнені з полону захисники.
Щоденно до Центрального представництва Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, що знаходиться у місті Вінниця, надходить близько двох десятків звернень.
Громадян консультують на надають рекомендації як діяти, якщо близькі зникли безвісти чи потрапили у полон. Загалом за місяць роботи представництва Координаційного штабу у Вінниці було опрацьовано майже 500 звернень. Вже є приклади повернення захисників, рідні яких звертались до вінницького представництва.
Реєстри
Існує кілька реєстрів, у які вносяться та оновлюються дані зниклих українців:
• реєстр зниклих безвісти;
• ймовірно полон;
• полон.
До останнього вносяться особи, факт полону яких підтвердила російська сторона через Міжнародний Комітет Червоного Хреста. Проте, на жаль, рф майже не надає підтверджень щодо утримання в неволі українців, тому більшість полонених знаходяться у першому та другому реєстрах відповідно.
Статус “ймовірно полон” отримують особи, підтверджуюча інформація про яких надходить від неофіційних джерел: свідчення звільнених полонених або певні фото- та відеоматеріали за участі зниклого безвісти.
Проте, звертаємо увагу на те, що до перемовного процесу щодо обміну залучені особи з усіх реєстрів, на обмін українська сторона подає усіх. Підтвердженням цьому є повернення багатьох оборонців, які вважались зниклими безвісти та навіть загиблими. Тому рекомендуємо піддавати сумнівам усі дані, які надходять від неофіційних джерел, поки не будуть беззаперечні докази.
Обмін полоненими
Існує ініціатива обміну за форматом “всіх на всіх”, поки що рф її не підтримує, проте робота триває.
Окрім того, що Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими працює та надає допомогу родинам зниклих безвісти та полонених захисників та захисниць. Він як структура включає в себе представників усіх структурних підрозділів та відомств Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України тощо.
Загалом у Координаційний штаб включено сім підрозділів, чотири з яких є секретними та не публічними.
Одним з найпоширеніших питань є “Як проходять перемовини з рф щодо полонених?” Оскільки певні процеси є засекреченими, та взагалі тема обмінів і повернення українців з полону є дуже тонкою, розгорнутої відповіді жодна структура не зможе надати.
Усі перемовини проходять дуже важко, рф часто не дотримуються домовленостей та обіцянок, але робота триває щодня та триватиме, допоки ми не досягнемо головної мети – повернення додому всіх. Від початку повномасштабного вторгнення росії на території України вдалося повернути із ворожого полону 1762 українців і українок.
Інколи заради ефективності та результативності даних процесів дуже важливо зберігати режим тиші у ЗМІ.
Рекомендації щодо поширення інформації у ЗМІ
Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими розробив рекомендації для працівників ЗМІ, звільнених з полону та родичів полонених. Їхнє дотримання зможе значно полегшити нашу спільну роботу з визволення з неволі всіх наших Захисників та Захисниць.
Родичам Захисників та Захисниць, які тимчасово перебувають у полоні, ЗМІ
Варто уникати:
- Передачі до ЗМІ персональних даних та персональної інформації захисників (наприклад: полонений у полоні повідомив, що він парамедик чи водій, а його звільнений побратим в інтерв’ю подає іншу інформацію).
- Свідомої чи несвідомої участі у психологічних операціях ворога (приклад – дзвінки з в’язниць родичам полонених: «Ваш у нас, почему не забираете? Делайте что-то, протестуйте»). У даному випадку рф вигідна деморалізація населення. Чим більше вони бачать, що ситуація дедалі дестабілізується, тим важче можуть проходити обміни полоненими, оскільки тривале утримування полонених та зривання запланованих обмінів використовуються, як важіль тиску на населення України. Окрім того, зауважуємо, що російська сторона інколи засуджує та проводить певні судові процеси над нашими полоненими, але, як зазначає керівник Центрального представництва Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими Юлія Приймак, це є маніпуляцією та деморалізуючою складовою інформаційного та емоційного тиску. Для обмінів цей фактор не відіграє суттєвої ролі. Але рф продовжує проводити такі маніпуляції для того, щоб серед українського населення зростала кількість невдоволень та протестів.
- Надмірної медійності полонених, які були публічно не широко відомими до потрапляння в полон. Це може ускладнити процес повернення. Російська сторона проводить регулярний та потужний моніторинг українського медійного простору й соціальних мереж та може отриману інформацію використовувати проти полонених та ускладнювати перемовні та обмінні процеси.
Як бажано діяти:
Звертатися до міжнародних організацій (ПАРЄ, ОБСЄ, Генасамблея ООН, Комісія ООН з прав людини, урядів держав) з вимогами тиснути на росію з вимогами виконання Женевської Конвенції.
- Звертатися до МКЧХ, Робочої групи ООН з питань насильницьких та недобровільних зникнень.
- Підтримувати регулярний контакт з Координаційним штабом.
- Повідомляти нову інформацію про полонених в Національне інформаційне бюро (НІБ) та в матеріали кримінального провадження (через слідчого).
- У випадку, коли хтось намагається особисто чи через онлайн-інструменти (форми, чат-боти тощо), розташовані на неофіційних ресурсах, дізнаватися будь-які дані про військовослужбовців (номер частини, місце розташування, персональні дані тощо) або ж вимагати гроші чи інші цінності як платню за нібито повернення, обмін, включення до списків на обмін тощо — негайно повідомляти Координаційний штаб та правоохоронні органи.
Звільненим з полону Захисникам та Захисницям та їхнім родичам, ЗМІ
Варто уникати:
- Повідомлень на кшталт «він швидко відновиться і повернеться на фронт». Це може негативно вплинути на подальші процеси переговорів.
- Не розкривати у ЗМІ персональні дані та інформацію про побратимів та посестер, які ще перебувають у полоні.
- Уникати надмірної конкретики під час публічних висловлювань про порушення прав (тортури, умови утримання), використовувати загальні наративи про подібні випадки. Через детальну публічно поширену інформацію можуть постраждати побратими, які ще залишаються в полоні ворога. Також ворог може оцінювати ефективність впливу тортур, базуючись на спогадах звільнених з полону.
- Не поширювати фото- чи відеоматеріали, на яких зображені побратими та посестри, які ще не звільнені. З них ворог може отримати додаткову інформацію про те, чим займався полонений чи полонена.
Як бажано діяти:
- У розмовах зі ЗМІ наголошувати на необхідності дотримання росією норм Женевських конвенцій.
- Підтримувати родичів тих, хто залишився в полоні, над їхнім звільненням Україна працює постійно.
- Допомагати родичам полонених напряму подавати дані в НІБ.
- Усвідомлювати, що кожне сказане слово може вплинути на умови перебування тих, хто залишився в полоні. (У тому числі і в “правовому” полі рф: може бути змінена класифікація дій оборонців).
Дуже просимо відповідально ставитись до питань пошуку, медійності полонених. Переговорний процесс з рф щодо обмінів полоненими залишається даже складним, у даному питанні для громадян часто важливий режим тиші та обережності. Просимо бути відповідальними та не розповсюджувати будь-яку інформацію про полонених та звільнених Захисників, яка може нашкодити тим, хто досі залишається у неволі.
Ми чекаємо кожного Героя, але кожен з нас може допомогти вже зараз – це НЕ нашкодити.