Після вторгнення Росії до України між політиками-конкурентами в Україні існує неофіційна угода: відкласти убік старі розбіжності та сформувати єдиний фронт проти Москви.
Це було чудове зрушення в країні, яка страждала від політичних чвар, корупції та російського впливу, відколи в 1991 році вона проголосила незалежність від Радянського Союзу. Про це йдеться у статті The Washington Post, інформує Цензор.НЕТ.
Але тепер, коли війна триває і мільярди доларів міжнародної допомоги надходять, між центральним урядом та місцевими лідерами починають виникати чвари та передвоєнна напруженість. Нещодавні тертя між президентом Володимиром Зеленським, дуже популярним лідером воєнного часу, та українськими мерами, які намагаються захистити або відновити свої зруйновані міста та селища, свідчать про зростання внутрішніх проблем України.
Мери та аналітики повідомили виданню, що уряд Зеленського, схоже, намагається відсунути мерів на другий план, щоб зберегти контроль над допомогою на відновлення та послабити будь-яких майбутніх політичних суперників. У ширшому сенсі кілька мерів заявили The Post, що зростає занепокоєння тим, що в розпал війни адміністрація Зеленського відмовляється від своїх обіцянок і планів позбутися залишків радянської епохи шляхом децентралізації влади та надання додаткових повноважень регіональним та місцевим органам влади.
“Автократичні тенденції починають розвиватися в Україні під час війни”, – сказав Борис Філатов, впливовий мер Дніпра, міста, яке стало ключовим каналом доставки зброї та допомоги на військовий фронт країни. “Вони намагаються домінувати на політичному полі… проте ми не є противниками”.
Філатов сказав, що мери були на передовому захисту міст, і вони хочуть мати більший контроль над тим, як відновлюються їхні громади. Він критикував уряд Зеленського, як і інші, з одним важливим застереженням: незалежно від внутрішніх розбіжностей, сказав він, більший ворог – Росія, і Захід має продовжувати підтримувати захист Україною свого суверенітету.
“Це небезпечна тенденція”, – сказала Оріся Луцевич, науковий співробітник програми “Росія та Євразія” лондонського аналітичного центру Chatham House. “Щоб Україна виграла цю війну, вона має бути побудована на тій ідеї, що мери не є конкурентами, а розглядаються як частина команди… де під час війни є центральне командування, і в той же час місцеві уряди можуть вирішувати проблеми на свій розсуд”.
Ці розбіжності з місцевими політиками відбулися після того, як Зеленський вніс суперечливі зміни в керівні структури минулого місяця, усунувши з посади голову Служби безпеки України та генерального прокурора, а також оголосив про широкомасштабне розслідування “державної зради та колабораціонізму”.
За словами Луцевич, українські мери традиційно приєднувалися до правлячої національної партії, аби досягти успіху.
Але в той час, як партія влади на національному рівні зазвичай домінує на місцевому рівні, партія Зеленського “Слуга народу” отримала поганий результат на місцевих виборах 2020 року. Отримавши більшість місць на парламентських виборах минулого року, партія не отримала місця мера в жодному великому місті. Кандидат від партії Зеленського на посаду мера у його рідному Кривому Розі програв у другому турі навіть після того, як головний опонент вибув.
Видання нагадує, що нині сам Зеленський користується широкою громадською підтримкою. Вважається, що нічні звернення президента зі столиці зміцнюють моральний дух України, незважаючи на війну, яка зруйнувала цілі міста та селища по всій країні та коштувала безліч тисяч життів.
Це викликало розчарування у мерів, які стверджують, що регіональні лідери мають більше можливостей, ніж чиновники центрального уряду, щоб швидко отримувати та спрямовувати кошти та знати, що потрібно їхнім виборцям. У постраждалих містах мери намагаються встановити свої власні міжнародні партнерські відносини з країнами чи містами, які готові фінансувати конкретні програми реконструкції.
Луцевич сказала, що війни, як правило, народжують “нових героїв”, і у випадку з Україною, ймовірно, що деякі з них стануть мерами. Серед найактивніших критиків Зеленського був Владислав Атрошенко, мер Чернігова, – міста, яке надто сильно постраждало від російських військ.
Атрошенко провів перші тижні війни зі своїми виборцями під постійними бомбардуваннями, водночас акумулюючи глобальну підтримку України. Але в липні він порвав із національною єдністю і прямо розкритикував Зеленського, звинувативши “соратників” президента у спробі усунути його від влади.
“Сьогодні замість того, щоб чинити опір атакам ворога, місто змушене терпіти атаки ваших підлеглих”, – сказав Атрошенко у відеоролику, опублікованому 8 липня на його сторінці у Facebook. “Центральна та місцева влада має працювати разом проти ворога, а не один проти одного”.
Видання також нагадує, що за шість днів до того, як Атрошенко опублікував відео, український прикордонник не дозволив йому виїхати з країни для участі у конференції у Швейцарії, присвяченій відновленню України. Атрошенко, ходячи туди-сюди, сказав в інтерв’ю The Post, що це вдруге за останні тижні, коли представники центрального уряду заборонили йому їхати на захід, пов’язаний з наданням допомоги.
“Україна заборонила всім чоловікам призовного віку залишати країну після повномасштабного вторгнення Росії 24 лютого. Атрошенко сказав, що йому потрібно поїхати, щоби зібрати гроші для Чернігова, де, за його словами, перед зимою необхідно відремонтувати сильно пошкоджену систему опалення”, – йдеться у статті.
Після того, як мер Атрошенко опублікував відео, заступник глави Офісу Президента України Кирило Тимошенко відповів у Telegram: “Нагадую тим, хто забув, що в Україні триває війна! Особливо це стосується прикордонних районів і тих, які ще недавно були окуповані. Небезпека не минула!”.
За словами Тимошенко, якщо “сигнал не чіткий”, він нагадав мерам, що їхнім громадам можна допомогти “без вас”. Тимошенко відхилив прохання дати інтерв’ю.
У 35-річного мера Рівного Олександра Третьяка електорат та інтереси дуже відрізняються від інтересів Атрошенка, але він поділяє розчарування свого колеги. Третяк був обраний 2020 року, що зробило його одним із наймолодших мерів України та однією з найновіших постатей у політиці. Він очолює західноукраїнське місто Рівне, яке прийняло тисячі переміщених українців.
Атрошенко “намагається зробити все можливе, щоб залучити інвесторів, запросити бізнес, залучити інші країни до допомоги, вирішити проблему”, – сказав Третьяк. “Це нормально. Я намагаюся зробити те саме. … Я не можу просто сидіти тут, у своєму місті, і чекати, коли мій центральний уряд надасть мені якусь допомогу”.