“Серед внутрішньо переміщених осіб, які приїздять до Вінниці, також є люди з інвалідністю. Деякі, тікаючи від війни, дістаються до нашого міста без засобів для пересування. Це відбувається у силу різних причин: одних евакуйовують швидко, забуваючи про візки, інші – самі їх залишають через брак вільного місця в автівці”, – розповідає директорка Вінницького центрі реабілітації «Гармонія» імені Раїси Панасюк Олена Чорнобривенко.
Підібрати коляску, ходунки, чи тростину новим вінничанам допомагають у громадській організації «Гармонія». Вона опікується і Службою перевезення для людей на візках.
“Щодня ми отримуємо від 50 і більше дзвінків. Найбільше викликів надходить від маломобільних людей, яким треба дістати до лікарні, центрів надання адмінпослуг, чи реабілітаційних закладів”, – розповідає диспетчер Служби перевезення людей на візках Сергій Максимов.
Чоловік сам пересувається на візку і не зі слів знає про потреби людей з порушенням опорно-рухового апарату.
“Незважаючи на те, що серед вінницького громадського транспорту побільшало низькопідлогових тролейбусів та автобусів, які зручні для маломобільних груп, Служба перевезення для людей з інвалідністю залишається надзвичайно актуальною. Ми можемо порадити, яким транспортом і де краще скористатися людині на візку. Я сам дістаюся на роботу на низькопідлоговому тролейбусі. Але в холодну, сніжну або дощову погоду краще звертатися до Служби перевезення”, – додає Сергій Максимов.
Служби перевезення обслуговує тільки людей з інвалідністю I і II груп, які мають захворюваннями опорно-рухового апарату, тобто пересувають на візку, і мешкають у межах Вінницької територіальної громади. Створена вона була ще у 2006 році, коли ГО «Гармонія» спільно з Вінницькою міською радою виграли обласний конкурс «Розвиток територіальних громад». Тоді в Україні з’явилася перша автівка, обладнана підйомником, згадує співзасновниця ГО «Гармонія», директорка Вінницького центру реабілітації «Гармонія» імені Раїси Панасюк Олена Чорнобривенко.
“Це був пілотний проєкт, яким просто горіла Раїса Панасюк, без її наполегливості і підтримки тодішнього міський голова Володимира Гройсмана, ми не зуміли б його реалізувати, бо ніхто нічого подібного в Україні на той час не робив. Завдяки спільним зусиллям це спрацювало. Спочатку перевозили людей на візках першочергово до навчальних закладів, вокзалів. Кількість заявок зростала, тому виникла потреба в розширенні Служби. Виграли кошти на машину у всеукраїнському конкурсі фонду з підтримки розвитку місцевого самоврядування. І звичайно були подарунки від меценатів, які дозволили збільшити кількість спеціалізованих машин, обладнаних підйомниками”, – розповідає Олена Чорнобривенко.
Зараз послуги Служби забезпечують три автівки. Працюють на маршрутах безперебійно. Служба фінансується повністю коштом міського бюджету, також із допомогою меценатів та партнерів.