Вареники, обереги, окопні свічки… В одному з вінницьких садочків щодня кипить робота. Хоча заклад зараз надає дистанційну освіту через відсутність укриття, його колектив не припиняє працювати за покликом серця. Щодня тут ліплять сотні вареників, якими уже наступного дня ласують Захисники на передовій.
За словами завідувачки закладу Інги Бондар, в перші дні війни, після 24 лютого її працівниці плели маскувальні сітки та вдома варили вареники, а з літа цей процес налагоджено безпосередньо в садочку.
А загалом, в закладі волонтерять ще з 2014 року. Вони першими серед дошкільних закладів, запропонували акцію «Подаруй воїну новорічне свято». Працівники садочка виготовляли штучні конусні ялинки з цукерок, а всередину клали різні подарунки: дитячі поробки, шкарпетки, зубні пасти.
«Захисникам на передовій дуже важко, і фізично, і морально. Ми прагнули подарувати їм частинку свята з мандаринами та цукерками. Хотіли, щоб вони усміхнулися і відчули, що за їх плечима стоять вдячні родини з дітьми. І ми їм, дійсно, дуже вдячні за те, що вони роблять, за кожен наш мирний день, – каже завідувачка. – Я вважаю, що кожного ранку, коли ми прокидаємось, ми повинні запитувати себе – в яких умовах там прокидається Воїн, чи поїв він, що ми зробили для наближення нашої Перемоги».
З 2014 року в садочку квасили капусту, нарізали овочі для приготування сухих борщів, навідували поранених у шпиталях тощо.
«Пам”ятаю в мене була відпустка, а я зі своєю дитиною цих два тижні провела у військовому госпіталі. Хотілося допомогти чим можна, тож запитували про потреби, шукали це все, – розповідає волонтерка. – В садочку чоловіки багатьох співробітниць пішли служити в ЗСУ, двоє співробітників теж пішли добровольцями ще з 14 року. Одному з них, я свого часу замовляла торт на День народження через волонтерів. Дала 200 гривень, кажу – може дівчата-волонтери спечуть йому щось… Я коли потім побачила на фото той торт… такий в три поверхи. І Юра наш стоїть з грамотою, квітами жовто-блакитними і посміхається. Щасливий. І коли у нього була відпустка, то вже він прийшов до нас в садочок теж з тортом».
До волонтерства долучаються і маленькі відвідувачі закладу та їх батьки. Діти постійно малюють малюнки для Захисників, батьки – допомагають з продуктами харчування та придбанням необхідного обладнання на передову.
«З 2014 року в нашому садочку також перебували багато дітей переселенців, особливо з Маріуполя, – каже завідувачка. – Але за кілька років до війни одна з родин повернулась у Маріуполь, Я постійно думала про них, і маючи номер телефону, намагалась додзвонитися, на жаль, телефон не відповідає. Хочеться, сподіватися, що з ними все добре».
Коли почалось повномасштабне вторгнення, волонтерка приймала cім’ї переселенців з різних міст, які зупинялися не лише в неї вдома, а й в квартирі її матері.
Зараз завідувачка пропонує започаткувати чергову акцію допомоги.
«Усі ми отримуємо зарплату і вона не є круглою сумою. Наприклад, 5,386 гривень, – зазначає вона. – Ось з цього «хвостика», хтось може задонатити 6 гривень, хтось 86, хтось усі 386. Було б добре, аби кожен, пожертвував той «хвостик», який може для допомоги нашим Захисникам та їх хвостикам – котикам та собачкам, які є у них там. Це можна зробити просто так, або присвятити до якогось свята чи першого дня зими, щоб тим, хто зараз на фронті було трохи тепліше від нашої турботи».