У рамках Днів європейської спадщини (ДЄС) влаштували ряд цікавих майстер-класів, три прем’єрні екскурсії у Вінниці, а також етнодень «Щітецькі годенки».
Заходи відбулись за підтримки Ради Європи і Європейської Комісії, які спільно координують цю програму з 1999 року. У Вінниці проведення Днів європейської спадщини започаткували у 2019 році з ініціативи департаменту маркетингу міста та туризму Вінницької міської ради.
Упродовж кількох днів обласні краєзнавчий та художній музеї демонстрували експонати на цьогорічну фокусну тему «живої спадщини», які розкривали історію різноманітних ремесел та умінь, що побутували і досі побутують на наших теренах. Усе це доповнили численними майстер-класами: з гончарства, витинанки, народної ляльки.
У суботу 23 вересня відбувся етнодень у селі Щітки, яке є частиною Вінницької міської територіальної громади. Захід присвятили наданню статусу елементу нематеріальної культурної спадщини традиції рогозоплетіння сіл Щітки й Писарівка. В рамках «Щітецьких годенків» можна було відвідати місце заготівлі рогози та виставку плетених виробів, поспілкуватися з майстринями Галиною Заєць і Надією Іщенко, а також взяти участь у майстер-класі, де учасників вчили плести підставки на стіл для посуду. Крім цього, художник Олександр Нікітюк прочитав лекцію про практики плетіння з природного матеріалу, які сучасні митці використовують у напрямку environmental art (мистецтво довкілля), і разом з колегою з Одеси Віктором Подрєзовим створив інсталяції «Сушка для рогози» (присвячену живій традиції рогозоплетіння) та «Маскування 23» (зооморфний образ на березі ставка з сухого дерева і пап”є-маше).
Вже традиційно ДЄС став майданчиком для прем’єри нових маршрутів та розповідей по Вінниці. Першу екскурсію – «Барокова Вінниця» – 22 вересня провела Оксана Роздорожнюк. Вона розповіла про три давні пам’ятки архітектури, розташовані у центрі міста – монастир єзуїтів (нині Державний архів Вінницької області) у класичному бароковому стилі, домініканський монастир (нині Свято-Преображенський кафедральний собор) у віленському стилі, а також монастир капуцинів (нині Храм Пресвятої Діви Марії Ангельської) у тосканському стилі бароко.
Інші дві екскурсії відбулися у вівторок, 26 вересня. Зранку Тетяна Рибак презентувала нову екскурсію районом без назви, який містяни знають як Городок (вулиці Антонова, Шимка і Гетьмана Мазепи). Це була двогодинна прогулянка-експедиція спальним районом міста, що вражає багатством зелені, простором, охайними та тихими дворами і цікавинками, як-от дорога, вимощена плитами, грядки з городиною біля багатоповерхівок, чи «собачий перехід» через залізничну колію. Гідеса розповіла про історію забудови, а також показала, де розміщувався нацистський табір військовополонених (шталаг) під час Другої світової війни. Попри трагічні сторінки під час цієї екскурсії було вдосталь і веселих історій, бо саме в цьому мікрорайоні гідеса провела дитинство.
Увечері розпочалась пішохідна екскурсія «Архітектурні паралелі Вінниці» – двогодинна прогулянка вулицею Соборною, під час якої Людмила Очеретна, розповідаючи про будівлі, зробила екскурс в історію від заснування Вінниці до наших днів. Вона розповіла про те, хто тут жив і працював, і що на цих місцях було раніше: готелі, магазини, типографія, медзаклади, свічковарня, кінотеатри, каретні дворики тощо. Зі слів самої гідеси, цією екскурсією вона намагалася «закохати у Вінницю».