«Майстеркласи з писанкарства для діток-сиріт та позбавлених батьківського піклування проходять у межах проєкту “Культурний простір”, Хлопців та дівчат цих категорій, які перебувають у нас на обліку, ми розділили для зручності на дві групи за віком. Майстеркласи проходять у камерній атмосфері, щоб кожна дитина змогла отримати пораду і допомогу від майстра. Загалом 93 % дітей з-поміж сиріт та позбавлених батьківського піклування у нашій громаді влаштовані до сімейних форм виховання. Інші 7 % потребують влаштування до сімейних форм», – зазначила начальниця Служби у справах дітей ВМР Людмила Шафранська.
На початку майстеркласу старша наукова співробітниця краєзнавчого музею Лілія Гальчевська розповіла дітям про історію писанкарства, її особливості на Поділлі.
«В Україні традиція існує багато століть. Цей звичай існував ще до прийняття Київською Руссю християнства. У свідомості українців яйце мало магічний символ, бо з нього з’являється нове життя», – зазначила музейна співробітниця.
Лілія Гальчевська також розповіла про значення символів, які зображують на писанках: риба, рожа, дубові листя, баранячі роги та багато інших. А потім дітки взялися до вибору візерунків на власну писанку. Наприклад, для хлопців та чоловіків – це традиційно «40 клинів», що символізують 40 бажань. Найменші писанкарі розмальовували так звану крапанку – яйце з візерунком різнокольорових крапочок.
У заході взяло участь семеро дітей. З бабусею на захід прийшла 6-річна Поліна. Дівчинка малює писанку вперше. Дівчинка хоче зробити писанку жовто-блакитною, як прапор України.
«Ми їздимо в село до прабабусі Поліни. Вона пече паски, робить крашанки. На Великдень ми зазвичай збираємось у прабабусі всією родиною», – розповідає бабуся Поліни.
На майстерклас прийшов і 14-річний Олександр. Хлопець переїхав до Вінниці два роки тому з селища Билбасівка поблизу Слов’янська Донецької області. Він розмалював яйце візерунком, який придумав сам. Писанку подарувати хоче мамі.