Вінниця проводжає у вічність воїна-добровольця Батюка Дмитра Ігоровича!

Поділиться новиною
Share on Facebook
Facebook
Pin on Pinterest
Pinterest
Tweet about this on Twitter
Twitter
Share on LinkedIn
Linkedin

Дмитро Батюк, який став символом відданості Батьківщині, приєднався до боротьби вже з початку повномасштабного російського вторгнення. Він брав участь у бойових діях як частина 59-ї окремої мотопіхотної бригади імені Якова Гандзюка на донецькому напрямку. У бою поблизу Покровська 6 березня він отримав важке поранення від мінно-вибухового пристрою. Медичний персонал намагався врятувати його життя, але наслідки поранення були надто серйозними. 11 травня серце цього захисника зупинилося. Йому було лише 40 років…


Народився Дмитро Батюк 29 червня 1983 року. Після дев”яти класів загальноосвітньої середньої школи № 30 закінчив Вінницький транспортний коледж, а потім заочно – Харківську державну академію залізничного транспорту. Працював за фахом допоки життя не змусило кардинально змінити професійний напрям. Наступною освітньою сходинкою стала Вища школа МВС та служба у правоохоронних органах Вінниці, якій присвятив близько десятка років – допоки життя вкотре не змусило робити новий вибір. Щоб забезпечити добробут родини, де підростає двійко дітей, Дмитро поїхав працювати за кордон. Повернувся за рік до початку повномасштабного вторгнення.

«Коли розгорілася велика війна, Дмитро відразу рушив до військкомату. Простояв там у чергах зо три дні. Нам нічого не говорив. Ми дізналися про рішення сина захищати Батьківщину лише тоді, коли він прийшов додому і попросив поголити йому голову, – розповідає мама Небесного воїна Лариса Євгеніївна. – Поранення, яке отримав Дмитрик, було важким, але ми вірили та сподівалися на диво і, здається, воно було близько, дійшло вже до реабілітації. Звістка про його раптову смерть через ускладнення стала для усіх справжнім шоком… Дмитро був чудовим, роботящим, простим українським хлопцем, який мріяв про те, щоб рідна країна жила і процвітала…»

Церемонія прощання із Дмитром Батюком розпочнеться о 10:00 у поминальній залі за адресою: вул. Генерала Арабея, 1.

Поховають воїна об 11:00 на Алеї Слави Сабарівського кладовища.

Глибокі співчуття рідним та близьким. Вічна, світла пам’ять Герою!

Джерело: ВМР

Коментарі у Facebook