31 липня Вінниця прощається з оборонцем України Анатолієм Олійником. Життя воїна обірвалося 26 липня 2024 року під час бою на Запоріжжі. Йому було лише 45…
Анатолій Олійник народився 1 листопада 1978 року у селі Лісова Лисіївка, невдовзі після чого його родина переїхала до Вінниці. Тут у нього з’явилося двійко братиків, тут він здобув освіту. Спочатку навчався у 8-й загальноосвітній школі, а потім – здобув фах штукатура, облицювальника-мозаїста у Вінницькому вищому професійному училищі №5. Пройшов строковий армійський вишкіл у Нацгвардії, під час якої виконував завдання з охорони дипломатичних представництв і місій. А далі все своє життя працював на будівництві разом із батьками, надаючи спорудам привабливого, вишуканого вигляду. Плекав сім’ю, де підростав син, якому зараз 12 років.
«Анатолій був добрим батьком і гарним чоловіком та сином. А також дуже старанним працівником, який любив власну справу і віддавався їй сповна. Йому надзвичайно подобалося бачити результат своєї роботи, уявляти, яку радість вона принесе людям», – розповідає дружина полеглого воїна Інна Анатоліївна.
До війська Анатолій Олійник мобілізувався на початку 2023-го. Воював у складі бригади оперативного призначення «Червона калина» Національної гвардії України. Був навідником міномета. Брав участь, зокрема, у жорстокому протистоянні ворогу поблизу села Спірне Донецької області та Вербове – Запорізької, де отримав важке поранення. Після реабілітації знову повернувся на фронт, адже нізащо не хотів залишати своїх побратимів, кажуть рідні воїна. Проте один із таких боїв завершився для нього трагічно. Анатолій загинув 26 липня під час виконання військового завдання біля села Роботине Пологівського району…
«Анатолій нічого не робив напоказ, так би мовити, для схвалення чи нагород. Він просто віддавався по максимуму у те, за що брався. Коли розпочалось повномасштабне російське вторгнення, разом з іншими волонтерами з “Ветеранського простору” докладав рук до виготовлення буржуйок. Таких на фронт відправили тисячі, – каже дружина полеглого Героя. – Анатолій і на фронті робив свою справу ретельно та без галасу. За небагатослівність від побратимів навіть отримав позивний Тихий. За нього гучно промовляв міномет, який влучно відпрацьовував по ворожих цілях…»
Церемонія прощання з Анатолієм Олійником розпочнеться сьогодні о 10:30 за адресою: вул. Д. Бабія, 70. А о 12:00 панахиду за воїном відслужать у Спасо-Преображенському кафедральному соборі.
Поховають Захисника о 13:00 на Алеї Слави Сабарівського кладовища.
Щирі співчуття рідним та близьким. Вічна пам’ять і слава Герою!
Джерело: ВМР