Віктор «Хетшот» Хетчиков, уродженець Маріуполя, почав готуватися до захисту України ще у 16 років, пройшовши курс молодого бійця в полку «Азов». У 2015 році він приєднався до Добровольчого Українського Корпусу «Правий сектор» та брав участь в АТО, де отримав серйозне поранення. Після тривалої реабілітації, у 2018 році, Віктор повернувся до лав ЗСУ, служив у 44-й артилерійській бригаді імені Данила Апостола, з якою зустрів початок повномасштабної війни. Його давня мрія стати частиною 12-ї бригади «Азов» здійснилася минулого року. Герой загинув 10 листопада поблизу Леонідівки Бахмутського району, залишившись в історії назавжди 25-річним.
«За свою бойову біографію Віктор пройшов практично всі гарячі точки Київщини, Донеччини, Запоріжжя та Херсонщини. На службі завжди викладався на 100 %, не обмежуючись виконанням лише своїх обов’язків. Зорієнтувавши батарею, він поспішав на допомогу іншим. Розвантажував та заряджав боєприпаси, був у кількох місцях одночасно, – розповідає кум та побратим полеглого воїна Михайло. – Вже у «Азаві» наш Хетшот служив молодшим сержантом. Однак треба сказати, що він не прагнув нагород, звань чи просування кар’єрною драбиною. Перекладання папірців – було не для нього. Віктор волів завжди бути в гущі подій на передовій».
«Таких як Віктор, на жаль, небагато. Він був одним із кращих, справжнім воїном, який до того ж постійно розвивався. Окрім іншого дуже добре знав тактичну медицину та вправно використовував свої навички. Чимало побратимів завдячують йому порятунком життя», – каже командир дивізіону 44-ї бригади з позивним Лютий.
Народився Віктор Хетчиков 14 березня 1999 року у Маріуполі. Після школи закінчив місцеве професійне училище за спеціальністю «Машиніст крана». У цивільному житті працював на металургійному комбінаті «Азовсталь».
«Про таких людей як Віктор кажуть, що у них чиста та відрита душа. Це було особливо помітно, коли заходив до кімнати, в якій знаходились діти. Малеча відразу горнулася до нього та не відходила ні на мить, – каже сестра Героя Наталя. – У Віктора була мрія після Перемоги оселитися у Вінниці, яку щиро полюбив ще з часів участі у змаганнях зі змішаних бойових мистецтв ММА. А якщо не судилося, заповідав, поховати його тут поряд із побратимами…»
Вінничан просять об 11:00 зустріти воїна живим коридором. Маршрут траурного кортежу пролягатиме з вул. Є. Коновальця через центральну частину міста до вул. Батозька, 12, де відбудеться церемонія прощання. Початок об 11:30 (колонна зала №2).
Чин поховання Захисника відбудеться о 13:00 на Алеї Слави Сабарівського кладовища.
Щирі співчуття рідним та близьким. Вічна пам’ять та слава Герою!
Джерело: ВМР