Вінницька громада організувала відпочинок на природі для сімей із Балаклії

Поділиться новиною
Share on Facebook
Facebook
Pin on Pinterest
Pinterest
Tweet about this on Twitter
Twitter
Share on LinkedIn
Linkedin

На Вінниччині серед лісів функціонує Ptakha Camp, який вже чотири роки поспіль є простором відпочинку та психологічної реабілітації для матерів із дітьми, евакуйованих із прифронтових територій. За цей період у таборі побували понад 3040 людей із різних регіонів України – від Маріуполя до Балаклії, яка з моменту деокупації перебуває під особливою опікою Вінниці.


Тут мами з дітьми проживають у наметах просто неба, отримують психологічну допомогу, беруть участь у групових заняттях, майстер-класах, арттерапія, спортивних активностях, сплавах на байдарках та екскурсіях. Головна мета – допомогти родинам оговтатися від травматичних подій, повернути відчуття безпеки та відновити життєві ресурси.

Цього літа у селі Северинівка Жмеринського району триває вже 12-та зміна, у якій, як і зазвичай, перебуває близько 80 осіб. Особливою вона стала для жителів Балаклії, котрі відпочивають тут вперше. Між нашими громадами давно склалися теплі партнерські та дружні зв’язки. І цього літа Вінницька міська рада долучилась до забезпечення відпочинку в таборі 43 балаклійців. Після чергових обстрілів, коли вдома залишилося лише тривожне чекання, тут вони змогли видихнути.

«Балаклію Вінниця підтримує системно та масштабно з 2022 року. Цього разу зробила ще більше: взяла на себе забезпечення перебування мам із дітками в кемпі. Бо підтримка – це не лише гуманітарна допомога, а й відчуття, що тебе не залишили сам на сам. Наразі це 14 сімей. Саме тут для них організовано простір, де діти щодня повертаються до гри, а мами до себе. Це переросло у великий національний проєкт “Пліч-о-пліч”. Ми плануємо розширювати цю співпрацю», – розповідає заступник вінницького міського голови Владислав Скальський.

Інна Смірнова сьогодні працює адміністратором табору. А ще, донедавна, харків’янка та мама двох діток, сама відновлювалась в селі Северинівка у наметовому містечку на бережині мальовничої річки. Атмосфера табору і його мета настільки відгукнулися Інні, що вона вирішила залишитися поруч із цим проєктом. За фахом вона психологиня, тому в той же рік почала допомагати жінкам і дітям як волонтерка. Разом із командою та колегами-психологами вона підтримує не лише мам, а й дітей, допомагає їм відновлюватися й відчувати силу у спільноті.

«Програма табору включає психологічну підтримку, арт і тілесно орієнтовану терапію, групові заняття, спортивні активності, прогулянки, каякові сплави. Це не просто відпочинок, а відновлення життєвих ресурсів у тиші, серед природи, поруч із людьми, які розуміють. Це безмежне щастя бачити, коли люди насолоджуються відпочинком у спокої», – розповідає Інна.

Основна формула участі – «мама і двоє дітей», що дає змогу створити безпечний, збалансований простір для відпочинку та підтримки.

«Ми з першого дня зрозуміли, що це справжній відпочинок. Дорога була довгою, 15 годин, приїхали ввечері, втомлені, але нас зустріли, нагодували, розмістили. А вже зранку, коли роздивилися все довкола, зрозуміли, що потрапили в дуже світле місце. Тут усе: спокій, природа, атмосфера, люди, допомагає видихнути», – про досвід перебування в кемпі розповідає одна з учасниць, Юлія Чорнобай із Балаклії.

Особливо важливою для жінки стала зміна у поведінці дітей – спокій і свобода, які дарує табір, позначаються навіть у найменших деталях.

«У нас були сильні обстріли в Балаклії перед виїздом, страшні прильоти. А тут рівновага, відновлення. Психологині допомагають заглибитись у себе, згадати, хто ти є, окрім материнства, побуту й постійного виживання. Діти нарешті на свіжому повітрі. У молодшої доньки телефон уже третій день розряджений, і вона про нього не згадує. Найяскравіші враження від байдаркового сплаву. Для мене це було вперше в житті! Я люблю річку, але ніколи не була на байдарці. Це емоції, які залишаться надовго. Тут усе добре: і як спиться, і як годують, і як ставляться. Намет – не палац, але значно більше, це справжній дім», – каже Юлія Чорнобай.

Табір засновано у 2022 році ГО «Подільська агенція регіонального розвитку». З проєкту «Рестарт» він переріс у Ptakha Camp – це простір, у назві якого закладено символ свободи, легкості та повернення до себе.

«Назва “Птаха” виникла не просто так. Ми подумали, що алегорія між людьми, які втратили дім, і птахами, які втратили гніздо, — дуже точна. Тут вони ніби знову відчувають крила. У нас навіть слоган такий: птаха – місце, де відчуваєш крила», – зазначає співорганізатор табору для матерів із дітьми, які евакуювалися з прифронтових територій, Олег Левченко.

Інфраструктура кемпу незабаром поєднає наметове містечко з екобудиночками – глиняно-солом’яними оселями по 45 м². Наразі триває їх спорудження. У 2025 році планують звести 10 таких будинків, аби розширити сезон і підвищити комфорт. Будівництво реалізується спільно з волонтерами з-за кордону.

Паралельно із життям у таборі тривають культурні та екологічні ініціативи. Неподалік кемпу стартував скульптурний пленер, у якому беруть участь четверо митців із Вінниччини та Львівщини. Просто неба, серед лісу, вони створюють фігури птахів із пісочного каменю – образи сили, свободи та відродження. Ці скульптури згодом стануть частиною нового культурно-екологічного простору – орнітологічної обсерваторії, яку облаштовують на території кемпу за підтримки міжнародних партнерів.

Скульптури, створені митцями, стануть не просто прикрасами: вони – символи історій, які народжуються тут. Як розповідають організатори, кожна птаха — це метафора людської долі, відновлення після втрати, початку нового етапу. Пташки з каменю залишаться в обсерваторії як «культурні сліди», що продовжуватимуть говорити про досвід тих, хто пройшов крізь війну.

«Сьогодні ми працюємо над створенням композицій для табору реабілітації жінок і дітей, які постраждали від війни. Тематика пов’язана з образом птаха – символом незалежності, надії, миру. Це може бути алегорія, яка нагадує всесвітньо відомі зображення голуба миру. Ми створюємо не буквальні фігури птахів, а метафоричні композиції, у яких камінь підказує свою форму. Це складний матеріал, з яким потрібно працювати уважно, підкреслюючи його природність. Будуть і лебеді, і сови, але це поки що інтрига. Усе ще в процесі», – розповідає митець та координатор пленеру Юрій Кафарський.

Митець наразі працює над скульптурою заввишки близько двох метрів. Каже, що це чернетка, і говорити який саме птах буде зарано, адже мистецтво треба бачити вже в завершеному вигляді.

«Це буде збірний образ птаха. Але суть у тому, що ці скульптури залишаться тут, на території кемпу, як частина простору, який відновлює людей і стає новим культурним осередком. Іноді на скульптуру йде тиждень, іноді місяць. Важливо не просто висікти камінь, а вкласти в нього історію», – додає він.

Обсерваторія, або «птахохата», будується з екологічних матеріалів – дерева, глини та соломи – у співпраці з французькою архітектурною командою BUDMO в межах ініціативи Common Ground. Вже зараз об’єкт оснащують оптичним обладнанням для спостережень за понад 60 видами птахів, які мешкають у заплаві річки Рів. У партнерстві з Вінницьким педагогічним університетом готується створення локального орнітологічного заказника.

Окрім насиченої програми в таборі, для родин організовуються також екскурсії до міста Вінниця, щоб подарувати їм нові враження й відчуття мирного життя. Фахівці Офісу туризму організували екскурсійну програму, для того, щоб познайомити з нашим містом.

Джерело – новини ВМР

Коментарі у Facebook