Сьогодні у Вінницькій громаді — прощання з двома полеглими воїнами. Володимир Шевченко та Олександр Козачок, не вагаючись, стали на захист України й заплатили за це життям.
Володимир Шевченко (позивний Вінниця) став на захист України на початку повномасштабного російського вторгнення. У званні сержанта, виконував військові завдання у складі 65-ї окремої механізованої бригади «Великий луг». Свій останній бій прийняв 9 жовтня поблизу села Новоданилівка Пологівського району Запорізької області. Воїну навічно залишилося 59 років.
«Його поважали побратими і як воїна, і як людину. – розповідає донька полеглого Захисника Наталія. – Він був цілеспрямованим і товариським, добре знався на військовій справі та вміло підтримував бойовий дух. Дбав, аби кожен у підрозділі мав необхідне спорядження для відсічі ворога та наступальних дій. Робив усе від нього залежне, щоб уникнути непоправних втрат…»
Володимир Шевченко народився 17 грудня 1967 року у Краснодарському краї, куди його батьків спорядили на велике молодіжне будівництво. Там закінчив школу та після строкового армійського вишколу переїхав на Вінниччину – рідну землю своїх дідів-прадідів. У Вінниці вивчився на електрика, працював на різних промислових об’єктах міста. Останнім цивільним місцем роботи стало підприємство ПрАТ «Інфузія». Проживав у Щітках, де у шлюбі викохав донечку. Мав щастя бути дідусем двох чудових онуків – Пелагеї та Тихона.
«Батько був дуже багатогранною особистістю. Багато читав, любив подорожувати, активно займався спортом. Був чемпіоном Вінницької області з бігу. Кожен свій ранок розпочинав однаково: о 5:00 обов’язкова пробіжка, до якої навесні й аж до пізньої осені додавалося плавання. Це дозволяло йому тримати себе у гарній формі та неабияк заохочувало сусідів пристати на фізичний ґарт, ведення здорового способу життя», – розповідає донька Небесного Воїна Наталія.
«Немає жодного, хто б не знав Володимира, чи кому б він відмовив у допомозі, – ділиться сусідка загиблого воїна Людмила. – Це була людина великої душі та серця. Він усе робив із любов’ю… З любов’ю до ближніх, до рідної землі, всього живого».
Церемонія прощання з Володимиром Шевченком відбудеться у Щітках. Початок о 9:30 за адресою: вул. Л. Українки, 134.
Поховають воїна об 11:00 на кладовищі, що знаходиться на вул. Б. Хмельницького.
Олександр Козачок (позивний Стікс) за власним покликом мобілізувався до війська у вересні 2024 року. Воював із ворогом у лавах 13-ї бригади оперативного призначення Національної гвардії України «Хартія». У взводі протитанкових керованих ракет обіймав посаду водія-механіка, відповідав за спорядження БпЛА боєприпасами. Загинув 21 листопада поблизу села Веселе Харківської області. Воїну було 46 років.
Олександр Козачок з’явився на світ 4 січня 1979 року у Вінниці. Після закінчення загальноосвітньої середньої школи №26 опанував спеціальність «Організація виробництва» у Вінницькому політехнічному технікумі (тепер Вінницький технічний фаховий коледж». Кілька років працював у СО «Вінницькі міські електричні мережі», але більшу частину свого життя присвятив роботі у торговельній сфері. Виховував двох синів, піклувався про сестру та племінників.
«Батько не терпів брехні, любив, аби усе було правильно та чесно. Ніколи не йшов на компроміс із совістю, щоб комусь догодити чи сподобатись, – розповідає син полеглого воїна Вячеслав. – До кола його друзів міг потрапити лише той, хто сумлінно виконує свою справу. Цього тато навчав і нас. Робив усе, щоб ми виросли справжніми людьми та мужніми чоловіками. Разом з нами ходив на бокс, працював на комп’ютері, вдосконалював англійську. Своїм прикладом доводив, що знання – це сила. Символічним є й позивний, який обрав для себе на війні. За легендою, води священної річки Стікс наводили жах на ворогів та зробили Ахілла непереможним. Цього він хотів і для нас та України…»
Церемонія прощання з Олександром Козачком розпочнеться об 11:00 за адресою: вул. Генерала Арабея, 1 (Vip-зала ритуальної служби).
Чин поховання воїна відбудеться о 12:00 на Алеї Слави Сабарівського кладовища.
Висловлюємо співчуття рідним та близьким. Вічна пам’ять і шана полеглим Захисникам України!
Джерело – новини ВМР