Від перших днів повномасштабної війни Сергій Швидкий був там, де вирішувалася доля України — на передовій. Сьогодні Вінницька громада віддає останню шану Захиснику, який до кінця залишався вірним військовій присязі та своєму обов’язку.
Сергій служив у 101-му окремому Вінницькому полку зв’язку та радіотехнічного забезпечення, а згодом став бійцем 425-го окремого штурмового полку «Скеля». Побратими знали його за позивним «Бистрий».
Він забезпечував доставку підкріплення та зброї на передові позиції, виконував складні бойові завдання та брав участь у боях на найнебезпечніших напрямках.
Його життя обірвалося 12 квітня 2024 року поблизу селища Очеретине Покровського району Донецької області.
Сергію Швидкому назавжди 35.
За словами дружини полеглого Героя Катерини, побратими пам’ятають Сергія як сміливого товариша та надійного друга, на плече якого завжди можна було покластися. Він був оптимістом, який вмів підтримати бойовий дух у важку мить.
«Я бачила Сергія сумним лише раз – перед його останнім від’їздом із відпустки на війну. Тоді він слухав свою улюблену пісню УПА “Засинає чорний ліс” та тихенько підспівував: “Україну ми спасем і вона засяє”… – ділиться дружина. – У тому, що Україна переможе, Сергій ніколи не мав сумнівів. Але у той момент чоловік чітко відчув, що більше ніколи не переступить рідний поріг. Він навіть ключі від дому з собою не взяв. Сказав, що вони йому більше не знадобляться…»
Швидкий Сергій Володимирович народився 7 січня 1989 року в селі Рівне Мурованокуриловецького району. Після закінчення місцевої школи він здобув вищу освіту у Дніпропетровській металургійній академії за спеціальністю «Екологія». Певний період свого життя Сергій працював за фахом, а його останнім цивільним місцем роботи став Вінницький ліцей №20, де обіймав посаду заступника директора з господарської частини. Разом із дружиною виховував сина, якому зараз 13 років.
«Сергій був надзвичайно добрим, чесним і щирим. Він завжди дбав про оточуючих: навіть із дому не виходив у невипрасуваній сорочці чи брудному взутті – так виражав свою повагу до людей. А для нашої родини – мене, сина, батьків, сестри – він був цілим світом. З ним усе було вперше: жива ялинка на Новий рік, незабутні подорожі, веселі ігри у футбол із сином. Ми все робили разом і ніколи не розлучалися. У побуті Сергій міг дозволити собі бути м’яким та ніжним, але тільки не на війні. Там він став мужнім воїном, який віддав усього себе заради перемоги України».
Церемонія прощання із Сергієм Швидким розпочнеться о 9:00 за адресою: вул. Генерала Арабея, 1 (Vip-зала №1).
Чин поховання воїна відбудеться на його батьківщині – у селі Рівне Мурованокуриловецького району. Початок о 13:00.
Висловлюємо співчуття рідним і близьким. Вічна пам’ять і шана полеглим Захисникам України!
Джерело – новини ВМР