Вінничанин Іван Лавренюк, військовослужбовець ЗСУ та ветеран російсько-української війни, після важкого поранення втратив зір, але повернувся до активного життя і спорту. У березні 2024 року під час бою поблизу селища Очеретине на Донеччині він потрапив під ворожий артилерійський обстріл — поранення забрало в нього можливість бачити.
Іван народився й виріс у Вінниці, навчався у школі № 27. З п'яти років займався футболом, а любов до фізичної активності супроводжує його й нині.
Підтримка родини стала для ветерана надійною опорою. Дружина Тетяна не лише допомагає йому в повсякденні, а й є тренеркою та супроводжує на змаганнях в Україні та за кордоном. Разом вони виховують двох донечок, для яких батько залишається прикладом сили й наполегливості.
Спорт відкрив для Лавренюка шлях до відновлення й нових досягнень. На міжнародних Іграх Нескорених Invictus Games Vancouver Whistler 2025 у Канаді він ніс прапор України на відкритті, а згодом виборов срібну медаль у біатлоні. На Strong Spirit's Games 2026 в Австрії ветеран додав до скарбнички збірної три нагороди — золоту та дві срібні.
Окреме місце в його спортивному житті посідає парадзюдо: Іван уже став срібним призером чемпіонату України, а попереду — амбітна мета виступити на Паралімпійських іграх та здобути золото.
За словами Лавренюка, найбільше його мотивують родина та прагнення до життя. Він переконаний, що складнощів, які неможливо подолати, немає — головне рухатися вперед.
Поза тренуваннями він любить риболовлю, подорожі та відпочинок із родиною, а численні змагання в різних областях України стають для нього ще й нагодою зустрітися з побратимами та іншими ветеранами. Найбільша ж мрія Івана не пов'язана з медалями: він прагне миру та хоче, щоб донечки зростали під мирним небом.