У Вінниці 12 листопада прощаються з молодшим сержантом Миколою Давиденком, який мав позивний «Таксист». Він служив у 14-й бригаді оперативного призначення імені Івана Богуна («Червона Калина») і загинув 31 жовтня 2026 року в бою поблизу міста Білозерське Покровського району Донецької області. Воїну назавжди залишилося 47 років.
Перший бойовий досвід Давиденко здобув у зоні АТО, а на початку повномасштабного російського вторгнення знову став на захист України. У складі бригади імені Івана Богуна брав участь у запеклих боях на Запорізькому та Покровському напрямках. За мужність його відзначено медаллю «Червона Калина» та нагрудним знаком «Знак пошани». Навіть після важкої мінно-вибухової травми, що спричинила контузію та втрату слуху на одне вухо, він залишався в строю.
Микола Давиденко народився 2 жовтня 1979 року в Києві. Мати померла, коли він був малим, тому дитинство минуло на Полтавщині. Після Покрово-Богачанської середньої школи Хорольського району він навчався у професійно-технічному училищі села Войниха Лубенського району, а згодом повернувся до столиці, де працював водієм у сфері пасажирських перевезень.
Дружина Юлія розповіла, що з початком повномасштабної війни Микола перевіз її з немовлям до її мами у Вінницю, а сам невдовзі пішов до Сил оборони. За її словами, родина й маленький син були для нього цілим всесвітом, а вдома він любив читати. Вона згадує чоловіка як людину з надзвичайно доброю душею.
Прощання розпочнеться о 8:30 за адресою: вул. Генерала Арабея, 1 (Vip-зала №1 міської ритуальної служби), та об 11:30 у Спасо-Преображенському кафедральному соборі. Чин поховання відбудеться о 13:00 на Алеї Слави Сабарівського кладовища.