Олексій Володимирович Салинко, який воював під позивним «Льоля», загинув 16 листопада 2026 року поблизу села Капитолівка Ізюмського району на Харківщині. Воїну було 38 років.
Із весни 2022 року він боронив Україну у лавах 66-ї окремої механізованої бригади імені князя Мстислава Хороброго. Пройшов бої на Донецькому, Луганському та Харківському напрямках. За відвагу його нагородили відзнакою Президента України «За оборону України», медаллю Міністерства оборони України «Захиснику України» та численними грамотами командування військової частини.
Олексій Салинко народився 21 червня 1988 року в селі Стадниця. Зростав у багатодітній родині разом із трьома старшими сестрами та братом, який нині також виборює свободу України на передовій. Після школи навчався у Вінницькому центрі професійно-технічної освіти переробної промисловості, згодом — у Козятинському училищі залізничного транспорту. Працював у різних містах України та за кордоном, будував дороги на Вінниччині. Разом із дружиною Валентиною виховував двох донечок, яким зараз 15 та 12 років.
Дружина згадує, що Олексій рано залишився без батьків, проте випробування його не зламали: він був турботливим батьком, люблячим чоловіком і братом, найкращим дядьком та вірним другом. За її словами, він любив влаштовувати сюрпризи рідним, а в громаді його знали як талановитого футболіста й активного учасника місцевих змагань. Олексій мріяв відбудувати батьківську оселю та про нові сімейні подорожі. Близькі розповідають, що серед військових він мав великий авторитет завдяки професійності та відповідальності, а дружба з побратимами переросла межі фронтових буднів.
За повідомленням Вінницької міської ради, прощання розпочнеться о 9:00 за адресою: вул. С. Зулінського, 34-А. У Стадниці церемонія продовжиться о 10:15 на вул. Українській, 7 та о 12:00 у церкві святого великомученика Дмитрія Солунського. Чин поховання відбудеться о 13:30 на Алеї слави Стадницького кладовища.



