Цієї п’ятниці, 1 вересня, у Вінниці відбувся круглий стіл на тему “Уроки релокації: виклики та потреби бізнесу під час війни”. Серед учасників були представники Вінницької міської ради, спільнота місцевого та релокованого підприємництва, а також команда проєкту “Relocation Revision”, яка напередодні проводила тематичне дослідження в трьох регіонах України, щоб визначити як інтегруються в нових громадах новоприбулі підприємці та чим їм допомагають на місцях. Крім Вінниці, аналогічні заходи відбулися в Івано-Франківську та Львові. Всі три міста лідирують за кількістю прийнятого у своїх громадах переміщеного бізнесу.
Як зазначив заступник міського голови Андрій Очеретний, навіть в умовах війни бізнес повинен працювати там, де це можливо, платити податки і надавати країні ресурс для продовження оборони та підтримки Збройних Сил України. Інвестиційно привабливим містом, де можна продовжувати економічну діяльність для 332 підприємств виявилася Вінниця.
“Вінницька громада є флагманом в Україні по релокації підприємств. Релокація триває з усіх регіонів, де є виклики – Чернігів, Київ, Херсон, Харків, Запоріжжя, Луганськ, Дніпро та інші. Треба звернути увагу, що дерелокацію з 332 підприємств здійснило тільки одне. Тобто у Вінниці створені належні умови для роботи бізнесу і всі, хто приїхав сюди, комфортно почуваються. Це спільна робота міської та обласної влади, податкової служби та центру зайнятості, а також місцевого бізнесу, який підтримував релокований. Вінницький бізнес запропонував пільгові умови заходження – безкоштовна оренда виробничих та адміністративних площ, згодом перейшли на пільгову вартість, а вже коли релоковані підприємства запустилися в повній мірі, вийшли на ринкову вартість. Це був адаптивний процес, необхідний для новоприбулих підприємців. Крім того, між ними відбулося об’єднання зусиль – це дуже важливий показник”, – наголосив Андрій Очеретний.
Керівник проєкту Relocation Revision Любомир Черній розповів, що в кожному з трьох регіонів його команда проінтерв’ювала представників понад 20 релокованих підприємств, серед яких були як юридичні, так і фізичні особи. Спілкувалися й з місцевими бізнес об’єднаннями, які надавали ту чи іншу послугу релокованим підприємцям.
“Підхід до того, на що зробили ставку, дуже відрізняється в трьох регіонах. Вінниця закцентувала увагу на виробництві. Згідно опитувань, релокованих підприємців привабили у місті комфортність та доступність підтримки. Місцевий бізнес, як і влада, пропонував партнерство релокованому. У Вінниці є хороша комунікація та стратегічне бачення розвитку регіону. Дуже важливим та несподіваним стало те, що до Вінниці релокувалося багато бізнесу, заснованого вінничанами в інших містах – Харкові, Києві тощо. Таких випадків ми більше не бачили ні в Львівській, ні в Івано-Франківській області”, – зауважив він.
Місто й справді з самого початку повномасштабного вторгнення почало напрацьовувати можливості для того, щоб приймати релокований бізнес з тих регіонів України, де точаться бойові дії. За даними директора департаменту економіки і інвестицій Вінницької міської ради Максима Мартьянова, наразі вже 79,5 % релокованих підприємств розпочали свою діяльність.
“Я впевнений, що це не межа. Це вдалося завдяки професійному підходу наших фахівців, завдяки місцевому бізнесу, який розумів ситуацію і підставив плече нашим новим друзям. Вінницькі підприємці постійно пропонують виробничі площі — складські, офісні та виробничі приміщення для того, щоб релокованим було де розміститися і запускати роботу, – розповів Максим Мартьянов. – За рахунок новоприбулих підприємств маємо 1602 новостворених робочих місць – як для вінничан, так і для переселенців. Вінниця зацікавлена в інвестиційно привабливому просторі, де є здорова конкуренція та ріст”.
Власне, серед підприємств, які переїхали у Вінницю, є великі, а також середні та малі. Однак, усі вони дуже важливі, адже працюють на економічне зростання, створюють нові робочі місця. Про свій досвід релокації розповіла директорка з логістики компанії “Укпостач” Марина Полтавець.
“Ми почали перевозити обладнання у березні 2022 року і в квітні запустили підприємство. Тут працює 250 людей. Зараз в нас здебільшого працюють люди з Вінниці. Релокація була необхідним кроком, на наш завод у місті Дергачі було три прильоти. Було багато обстрілів, розбито багато обладнання та техніки, тож ми були вимушені поїхати в більш безпечне місце для продовження роботи. Місцева влада нас чудово прийняла у Вінниці, як, власне, і самі вінничани”, – розповіла Марина Полтавець.
Ще одне підприємство зазнало досвіду релокації через російську агресію на початку війни, в 2014 році. Так, компанія “Пірена”, яка успішно виробляє у Вінниці захисний одяг та піноутворювачі для надзвичайників, переїхала сюди з Сєвєродонецька, що на Луганщині.
“Сподіваюся, що ми будемо корисними для наших колег, адже маємо чималий досвід в питанні релокації бізнесу. Свого часу, перш ніж переїхати, ми почали моніторити міста України в різних регіонах, щоб визначитися, де саме зупинитися. Вінниця стала тим містом, де є потужна підтримка з боку влади. Нас супроводжували в багатьох питаннях, зокрема й знайомили з місцевими підприємствами, які теж суттєво допомогли нашій компанії. Наприклад, підприємство “Маяк” допомогло з приміщенням, “Промавтоматика” надала відтермінування платежу на електрифікацію, в нас на той момент не було ані кредитних, ані власних ресурсів. Чимало консультацій отримали від митної служби, від податкової, від фонду майна та інших. Я такого не очікував і ніколи не бачив. Тут ти не сам. Є величезна підтримка і розуміння, що є до кого звернутися та запитати, що робити”, – розповів Олександр Грищенко, співвласник компанії “Пірена”.