На це витратив вже понад сто тисяч доларів та досі оббиває пороги всіх інстанцій. До редакції він написав листа, в якому просить розібратись із його проблемою. Ми вислухали всі точки зору.
– Моє фермерське господарство в 2001 році на аукціоні в Фонді держмайна на законних підставах з усією дозвільною документацією викупило кінноспортивний комплекс. Він багато років стояв безхозний, розграбований, вікна, шифер, дошки з даху, цеглу, ворота з усіх сторін розікрали, лишився голий каркас.
На сесії селищної ради тодішній голова Василь Яковенко заявив, що перешкоджати в оформлені документів не будуть, а, навпаки, допоможуть. Поряд з моїм господарством розташоване ПСП «Агрофірма «Батьківщина», власником якого є Валерій Безпалько. Так, ще при існуванні КСП «Батьківщина», в 1995 році, головою якого був цей громадянин, він створив окремо свою організацію, яка повинна була функціонувати окремо від колгоспу, не маючи з ним нічого спільного. Зрештою, Валерій Безпалько почав перекачувати кошти та майно з КСП в приватне, згодом поміняв статут і оголосив себе повним правонаступником колгоспу. Така «реорганізація» заборонена законом. Валерій Безпалько був і є депутатом селищної, районної, облради, в селищній раді завжди очолював комісію з раціонального використання землі. Допомогли йому розграбувати колгосп нинішні працівники Стрижавської селищної ради, вони «кинули» більше 600 членів КСП, землю розпаювали, не всі колгоспники її отримали, а майно між членами КСП не розпайовували взагалі. Все залишилось у Валерія Безпалька, який чимало ділянок пооформляв на своїх довірених кумів, братів, сватів. Він у власних інтересах використовував державний акт на право колективної власності на землю і, як виявляється, у приватному підприємстві, де колектив до цього не мав ніякого відношення. Затвердив в постійне користування землю господарського користування площею 91,7 га, отримав держакти приватної власності, оскільки КСП «реорганізувалось» в ПСП і є його правонаступником. Селищна рада документально це підтвердила. Люди, які працювали в КСП, автоматично перейшли в ПСП. При ліквідації КСП всі документи, печатки мали бути здані, згідно з законом, в архів на збереження. Але Валерій Безпалько цього не зробив, тому люди при оформленні пенсії мали проблеми. Всіх неугодних він звільняв розчерком пера особисто.
За словами Анатолія Корнійчука, на початку 2000-х років сотка землі в районі кемпінга і до річки Десна сягала 5-7 тисяч доларів, залежно від місця.
– Валерій Безпалько в статусі власника особисто підписував заяви від різних людей на отримання ними землі, писав клопотання на сесію, кому дати, де і скільки. Хто з ним не домовлявся за винагороду, писали заяву на сесію, їм відмовляли. У відповіді писали, як у випадку зі мною: “Погодити надання земельної ділянки площею 5 га при умові отримання згоди від Безпалька /скорочено/”. А він до неї не має ніякого відношення. Згоду отримати – треба йому гроші занести. За ділянки 10-15соток брали 30-50 тисяч доларів, за половину ринкової ціни. Таблиця ділення влаштовувала всіх. Ділянки йшли прокурорам, поліцейським, чиновникам.
Відразу після придбання КСК фермерське господарство звернулось до селищної ради з заявою про його оформлення. Згідно з документацією та генпланом, КСК будувався на площі 10 га, раніше цією землею користувався колгосп. Загальними зборами членів колгоспу в1991 році під будівництво КСК виділили 7,2 га землі. Райрада затвердила. Колгосп до землі відношення не мав. Коли відводилась земля, Валерія Безпалька і близько не було. КСК будувалось для Управління внутрішніх справ – тодішньої міліції. Союз розвалився, КСК передали в Фонд держмайна, де я його викупив. У 2002 році, коли винесли моє питання на сесію, депутати проголосували «за». Але Валерій Безпалько заявив, що тут ще він правонаступник, маю з ним погодити межі. Ця земля була в землях запасу селищної ради, тому тут він ніхто. Це й підтвердив юрист на сесії.
Пан Безпалько мав великий вплив, він настояв на своєму і сказав: погодимо межі – тоді на наступній сесії дамо добро. Тому моєму фермерському господарству відмовили до погодження меж з сусіднім землекористувачем. Після того селищна рада взагалі не хотіла розглядати від фермерського господарства заяви або диктувала свої умови, стала на бік мого опонента. Я найняв адвоката, почав звертатись у різні установи, писати листи і буквою закону доказувати свою правоту. Таким чином селищна рада протягом 2006 року прийняла від мене дві заяви і різними сесіями надала мені по 5 га землі. З невідомих причин у тому ж році селищна рада відібрала 2 га землі. Але через суд я своє повернув назад.
У 2008 році звернувся в проєктний інститут для виготовлення техдокументації по КСК, проплатив гроші. Валерій Безпалько втрутився і через два місяці директор інституту, який пізніше двічі попадався на хабарах і виходив сухим із води, мені документи повернув. В очі сказав – це земля Безпалька. 23 жовтня 2008 року на сесії селищної ради ухвалитли рішення, яким відібрали в мене землю і віддали фермеру-опоненту 5,2 га землі. Через рік я уклав договір на оформлення техдокументації КСК з ПП Сорокою «Земельне кадастрове бюро». Подав позов до суду на незаконні дії фермера і селищної ради. Ухвалою суду мені повернули вкрадених 5,2 га землі назад. Рішення двох сесій судом визнані були законними. Але згодом Сорока відмовився робити мені документацію, бо отримав погрози. Гроші не повернув.
Я два роки звертався з листами і ходив, як на роботу, в головне управління Держкомзему, але там захищали теж Валерія Безпалька. З 2012 року я почав шукати приватні фірми, які мають ліцензію на оформлення техдокументації КСК. Домовився в Липовці, Калинівці, Вінниці. Фірми брались, але через місяць відмовлялись, адже вихідні дані треба було брати у тих самих корупціонерів. У 2008 році тодішній голова Василь Яковенко подав на мене документи в податкову міліцію, щоб завести кримінальну справу, бо не сплачую податки за землю. Завдяки моєму захисту вийшла постанова про відмову в порушені кримінальної справи за відсутністю в моїх діях складу злочину.
За 18 років здійснювалось безліч перевірок… Призначені і відбулись дві державні комісії з усіма службами з виїздом на місце.
Особисто був на прийомі у начальника обласної поліції Юрія Педоса, керівників місцевої прокуратури. Результат – нуль. Під тиском адвокатів знов уклав договір від 15.01.2016 р. з проектним інститутом землеустрою на виготовлення техдокументації. Надав всі належні документи. Пішов четвертий рік, а вони ні за що не взялись. Павло Коник, племінник свого люстрованого дядька, в даний час є виконавцем моєї техдокументації, косить під дурня. Директор постійно покриває підлеглих. На сьогодні ці особи вчиняють рейдерське захоплення мого господарства. Я на свій захист за 18 років витратив тисяч 100 доларів, і це ще не кінець. Так нічого собі й не нажив, крім ворогів. Хоча неодноразово допомагав нашим бійцям, безкоштовно допомагав у будівництві школи.
Директор ПП “АФ Батьківщина” Валерій Беспалько усі звинувачення відкидає.
– Справа у тому, що Анатолій Корнійчук придбав недобудову — конюшню. Біля неї була земля, господарські двори колишнього колгоспу, по правонаступництву ПП “АФ “Батьківщина” їх теж мала. Я почав оформляти технічну документацію на цю землю та господарські двори. Але пан Анатолій заперечив, мовляв, земля відноситься до недобудови. Почався суд, я навіть не ходив на засідання та не боровся. Чоловік ходить по всіх інстанціях, хай йому оформлять ту землю, я нічого проти не маю. Якщо у Анатолія Корнійчука є якісь документальні докази, то тоді можна розбиратись. Куди б він не звернувся — в прокуратуру, поліцію чи інші установи — з нього просять докази. А він не дає, бо їх нема, бо я ніколи йому ні в чому не перечив. Чесно кажучи, втомився від цього бруду, звик працювати чесно на благо області та країни.
У Вінницькому науково-дослідному та проектному інституті землеустрою нас запевнили, що жодних порушень з їхнього боку нема.
– Анатолій Корнійчук надзвичайно скандальна людина. До 2015 року він звертався до управління тодішнього Держкомзему і йому давали пояснення, як вирішити це питання. Але він не вирішував. На мою особисто думку, навмисно ухилявся від оформлення ділянки, щоб не сплачувати податків. Бо ж що йому заважало оформити ту землю протягом 2013-2019 років? Знаю, що свого часу цього громадянина навіть притягували до адміністративної відповідальності за використання тієї землі, але подробиць не пам’ятаю вже, – пояснив заступник директора Іван Пашкевич. – У даному випадку у нас є дозвіл селищної ради у межах населеного пункту на 5 га землі, друге рішення – погодити надання на 5 га. Але Анатолій Корнійчук трактує по-іншому, стверджує, що ці два рішення на 10 га. Невід’ємною частиною договору є завдання по складанню проекту. І в тому завданні має зазначатись площа, Анатолій Корнійчук його не підписує. Таким чином проект розроблений, але формальні документи відсутні. Справа у суді, наступне засідання має відбутись 25 вересня.
У пресслужбі обласної поліції нам повідомили, що за розглядом заяви проводиться перевірка, за результатами якої скаржник буде повідомлений.
– Підстав відкривати кримінальне провадження поки що нема, адже мова йде про господарські спори за землю, – повідомили там.
Сам фермер Анатолій Корнійчук з таким трактуванням ситуації не згоден. Тим часом стало відомо, що, згідно з новим Генпланом, 7 га землі, яку так і не встиг оформити Анатолій Корнійчук, мають віддати воїнам АТО. Кожен воїн отримує по 12 соток.
Віталіна Володимирова