Це був перший випадок появи шакала у лісах Центральної України на пам’яті сучасних мисливствознавців Вінниччини. І як виявилося – далеко не останній. Адже третій рік поспіль мисливці регулярно натрапляють на цього азійського хижака. І це вже не схоже на випадковість, а швидше на тенденцію. Упродовж 2020 року на Вінниччині добули аж 10 шакалів! І це чимало, якщо порівнювати з кількістю добутих за рік аборигених хижаків вовків – 15 голів.
Про це йдеться на сторінці у Фейсбуці Вінницького ОУЛМГ.
Шакал впевнено розширює свій ареал проживання на Вінниччині. Вперше в нас його зафіксували два роки тому на території Могилів-Подільського лісгоспу. У 2019 році було кілька випадків добування шакала на території Тульчиннсько ЛМГ. У цьому році – аж 10 голів: вперше добули шакала у Бершадському, Чечельницькому лісгоспах (по одному звірові), знову одного шакала відстріляли в Тульчинському ЛМГ. Але рекордсменом за кількістю добутих хижаків є ДП «Крижопільський лісгосп». Упродовж року тут натрапили аж на сімох звірів! І що цікаво, усі – в межах одного Тростянецького лісництва.
Спочатку добули трьох особин шакала (самку і два самці) взимку – в урочищі Сестрилів, що знаходиться неподалік смт Верхівка та Тростянець під час облавного полювання за участю єгерської служби, державної лісової охорони та мисливців. На інших натрапляли протягом року в різний час, але приблизно у тій же місцевості.
Є версія, що всі шакали на Вінниччини – потомство одного виводку.
«Шакали добираються до нашої області з півдня по цих річках, переховуються у заростях очеретів, у плавнях, прибережній смузі річок. Це характерні для їхнього виду біотопи. Цих хижаків зараз не стримують кліматичні бар’єри, наші зими стали малосніжними, м’якшими, а шакали не адаптовані до глибокого снігу, у них короткі лапи. Тому й, можливо, вони сюди мігрують у пошуках поживи. Це вперше за практику моєї роботи ми зафіксували шакалів на Вінниччині», – розповідає завідувач сектору мисливського господарства Вінницького ОУЛМГ В.А. Мельник.
Цей хижак всеїдний. Споживає фрукти, комах, плазунів, птахів та їхні яйця, гризунів, зайців, малих копитних, а ще не гребує падаллю, нападає на ослаблених крупніших хижаків.