У Вінницькій громаді є чимало людей з непохитною волею допомагати тим, хто потребує захисту та підтримки. Одна з таких людей – вінничанка Альона Грех, яка знайшла своє покликання у волонтерстві. Її історія розпочалась з того моменту, коли чоловік вирушив на фронт. Саме тоді Альона відчула необхідність приєднатися до допомоги нашим Захисникам та Захисницям.
«Мій чоловік був мобілізований, пішов захищати з перших днів нашу Батьківщину. Він одразу потрапив на нульові позиції, тож як ніхто інший знаю, що таке – чекати. Під час одного з перших дзвінків я запитала, що потрібно, а він відповів: “Перемога!” – говорить зі сльозами на очах. – Сказав, що мені нічого не потрібно: “Нас багато, я не буду один під дощовиком, якщо мої побратими будуть мокнути”. Саме тоді я зрозуміла, що потрібно об’єднуватись».
Як розповіла волонтерка, перший збір було важко відкрити, адже жінка не звикла просити про допомогу в інших.
«Я зрозуміла, що потрібно приєднувати друзів й започатковувати спільні проєкти. Відтак ми з командою розпочали працювати, оскільки були все нові й нові запити від нових бригад», – каже Альона.
Для допомоги військовим вінничанка спільно з командою робили все можливе та неможливе. Серед найважливіших напрямків – забезпечення дефіцитними медикаментами та військовим спорядженням, яке необхідне для ведення операцій на передовій. Крім того, жінка отримує списки усього необхідного від захисників та, попри виклики, разом з іншими волонтерами продовжує докладати максимум зусиль, щоб швидко зібрати вантаж та відправити його на фронт.
«Медикаменти, провізія, тепловізори, Starlink, автомобіль – це те, що ми купуємо та завозимо на передову, – говорить вінничанка. – А нині новобранцям ми намагаємось сформувати хоча б стартовий комплект, який необхідний на перший час».
Як додає волонтерка, для допомоги долучаються і з-за кордону. Так, німецькі партнери, зокрема вінничанка Наталія Франц, яка вже понад 10 років живе в Німеччині, передавали волонтерам 40 тонн парафіну. Завдяки цьому вдалось виготовити понад п”ять тисяч окопних свічок. А ще левову частину парафіну безкоштовно розповсюдили серед інших волонтерських організацій України.
Жінка зізналася, що перший виїзд з колегами на передову тримала в таємниці до останнього – навіть перед найріднішими.
«Хлопці відмовляли мене від поїздки в Донецьку область, однак я наполягала на своєму. Я волонтерю та борюся за Перемогу, бо знаю, що кожен з нас має зробити свій внесок. Кожен день я запитую себе: “Що я зробила сьогодні для Перемоги?”».
Розповідає вінничанка й про те, що болить найбільше. Каже, найважче у волонтерстві – втрачати тих, кому допомагаєш.
«Ми співпрацюємо безпосередньо із кожним воїном, з кожним солдатом, з рук в руки передаємо йому найнеобхідніше. Наприклад, ми відкриваємо збір на тепловізор і намагаємось якнайшвидше забезпечити воїна. І як боляче, коли необхідне спорядження не встигає послугувати довше, ніж пішло часу на його закупівлю. Є випадки, коли хлопці разом з усім спорядженням потрапляли в полон», – зазначила жінка.
Попри всі виклики, волонтерка не втрачає оптимізму та волонтерського духу. Альона запевняє: попереду у команди – нові збори й нові виклики.
«Завдяки підтримці та безпосередній зустрічі, яку так чекають наші воїни, вони отримують розрядку. Ми передаємо обереги, листи та малюнки від діток – елементарні речі, на перший погляд, але ці очі, які бачать такий презент, їх обійми – це безцінно», – запевняє волонтерка.
Пані Альона зазначила, що їхня команда волонтерів раніше була більшою, а нині чимало хлопців стали й самі на захист України. Їх, запевняє, також підтримуватиме: «Зараз відкритий збір на авто, яке дуже необхідне хлопцям. Долучайтесь, разом ми все здолаємо!»
Зазначимо, у червні Альону Грех та її друзів-волонтерів нагородили Подяками від Вінницької міської ради, її виконавчого комітету та Подяками Міжрегіонального координаційного гуманітарного штабу за активну волонтерську діяльність, надання гуманітарної допомоги та особистий внесок у наближення Перемоги.